Безбар’єрність в Україні: як українці оцінюють рівень сервісів у різних галузях. Дослідження 23.06.2026 05:06 Укрінформ Громадяни України найбільше задоволені ступенем доступності, який забезпечують торговельні заклади та поштові служби, найменше — спортивні й культурні споруди.
Такі висновки всеукраїнського опитування, проведеного у 2025 році, представило Міністерство розвитку громад та територій, інформує Укрінформ.
У Мінрозвитку проаналізували результати впровадження Національної стратегії створення безбар’єрного простору на території України.
«Отримані дані свідчать, що безбар’єрність в Україні поступово покращується, проте ключовим викликом залишається перехід від поодиноких рішень до формування комплексної та зручної взаємодії для користувачів», — зазначено у звіті.
Найвищу частку респондентів, задоволених фізичною доступністю сервісів (сукупність відповідей «повністю задоволений/а» та «скоріше задоволений/а»), зафіксовано стосовно торговельних (81%) та поштових послуг (77%), банківських і фінансових установ (70%), адміністративних послуг соціального спрямування (67%), медичних закладів (67%), релігійних установ (64%) та міського громадського транспорту (62%).
З іншого боку, спортивні та культурні об’єкти демонструють найнижчий рівень задоволеності — 42% та 46% відповідно.
Дослідження також виявило, що доступність різних послуг та громадських просторів залишається нерівномірною. Попри загальне зростання рівня задоволеності, певні верстви населення — зокрема люди старшого віку, особи з інвалідністю, мешканці сільської місцевості та ті, хто здійснює догляд за особами з інвалідністю, — частіше стикаються з перешкодами при отриманні доступу до певних сервісів та об’єктів. Наприклад, люди з інвалідністю та їхні опікуни частіше наражаються на фізичні бар’єри та проблеми з транспортною доступністю.
Ветерани війни показують середні або дещо нижчі показники порівняно з іншими групами. Особливо складними для них виявилися сфери міжміських перевезень (31%), спорту (39%) та культури (45%), хоча рівень задоволеності доступом до державних установ (57%) або медичних закладів (56%) наближається до загальносередніх показників.
Як зазначають автори дослідження, незважаючи на наявність позитивних кількісних оцінок, результати фокус-груп вказують на те, що реальні фізичні перешкоди залишаються головною проблемою у повсякденному житті представників усіх цільових груп. Учасники підкреслювали, що формальна наявність рішень, спрямованих на забезпечення безбар’єрності, не завжди гарантує можливість самостійного та безпечного користування послугами. Задоволеність часто є ситуативною і залежить від конкретного об’єкта чи маршруту, тоді як системної безперервності доступного середовища не спостерігається. Отже, суб’єктивні оцінки задоволеності не завжди точно відображають реальний рівень самостійності користувачів.
Опитування охопило всі шість напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору та включало оцінку того, як люди сприймають доступність послуг органів влади, цифрових платформ, освітніх можливостей, сфери зайнятості, медичних та реабілітаційних послуг, а також рівень захищеності від дискримінації. Його мета полягала не лише в оцінці виконання заходів державної політики, а й у розумінні того, наскільки зміни відчувають самі громадяни у своєму повсякденні.
Як інформувалося раніше, Львів посів перше місце у рейтингу Індексу безбар’єрності серед 24 великих громад України за 2025 рік.
Фото: kyivcity.gov.ua
Опитування Безбар’єрність Мінрозвитку