Володимир Путін потрапив у китайську пастку: удари з боку України поглибили його залежність, як повідомляє SCMP.

Українські атаки на російську нафтову інфраструктуру тільки посилюють залежність Москви від Пекіна.

Автор публікації

Ігор Бережанський Коментарі Поділитися Поділитися: Facebook X Whatsapp Telegram Viber Скопіювати посилання

Сі Цзіньпін і Путін / © Associated Press

Реклама

Незважаючи на заяви Москви про «рівноправне партнерство» з Пекіном, Росія дедалі більше покладається на Китай у торгівлі, технологіях, фінансах та енергетиці.

Про це пише сербський журналіст і аналітик Нікола Мікович у своїй колонці для South China Morning Post.

За словами автора, хоча Росія та Китай останніми роками суттєво посилили співпрацю, ці відносини не можна вважати рівноправними через їхню очевидну незбалансованість.

Реклама

Насамперед це виявляється у сфері торгівлі. Для Росії Китай став ключовим економічним партнером, тоді як російський ринок забезпечує лише близько 4% зовнішньої торгівлі КНР.

Крім того, Росія експортує Китаю майже весь свій природний газ за суттєво нижчою ціною, ніж іншим споживачам. За даними автора, вартість постачання до КНР становить 258,8 долара за тисячу кубометрів, тоді як для інших держав — 420,2 долара.

«Також Росія стала сильно залежати від Китаю в економічному, технологічному та фінансовому плані. Росія значною мірою покладається на Китай у плані життєво важливих технологій та обладнання, тоді як китайські бренди домінують на російському ринку побутової електроніки та автомобільної промисловості», — зауважує Мікович.

Автор також звернув увагу, що після ударів України по російських нафтопереробних заводах Москва веде переговори щодо імпорту китайських нафтопродуктів, що може ще більше посилити її залежність від Пекіна.

Реклама

«У партнерських стосунках, де одна сторона залежить від іншої як у плані експортних доходів, так і в плані критично важливих імпортних товарів, сама ідея рівності видається вельми сумнівною», — підкреслив аналітик.

Водночас, за його словами, Кремль продовжує представляти ці відносини як рівноправне партнерство, тоді як Китай дотримується прагматичної політики й не акцентує увагу на своїй ролі старшого партнера.

На думку Міковича, після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія фактично опинилася в геоекономічній орбіті Китаю. Така модель співпраці вигідна Пекіну, тоді як Москва, відрізана від значної частини західних ринків, практично не має альтернативи китайському напрямку.

Раніше повідомлялося, що Китай залучив Росію до розробки комплексної стратегії протидії супутниковій системі Starlink компанії SpaceX.

Реклама

Ми раніше інформували, що акції «Газпрому» обвалилися до мінімуму, оскільки Китай заблокував головну газову надію Кремля.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *