Політолог Станіслав Желіховський визначив важливі події року: повернення Трампа, поновлення переговорів, формування “Коаліції бажаючих”, асигнування Україні 90 млрд євро та механізм PURL. Також експерт згадав про вибори у Польщі та відвідини Зеленського.
Поточний рік у політичному плані був насичений подіями. Серед іншого, до Білого дому повернувся Дональд Трамп, вдалося відновити перемовний процес щодо завершення війни та активізувати гуманітарний напрямок, а також заснувати нові форми допомоги Україні, зокрема механізм PURL. Кандидат політичних наук, фахівець-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі УНН розповів про головні політичні події року, що закінчується.
Повернення Трампа до влади, поновлення мирного напрямку, зустрічі між Україною та США
Дійсно, рік був не з легких, і ми повинні усвідомлювати, що він навіть певною мірою був знаковим, хоча насправді не всі наші надії справдилися. Можливо, і не у всіх були такі надії, але існували припущення, що цей рік буде для нас більш успішним у плані припинення бойових дій. Саме це було пов’язано з початком переговорного процесу, а поштовхом для його початку стало повернення до Овального кабінету Дональда Трампа
– говорить Желіховський.
За його словами, Україна вперше за декілька років за сприяння США, за сприяння Туреччини спілкувалася з росіянами.
Тобто вони перебували в одному приміщенні, і це ми говоримо про переговори у Стамбулі. Це був в основному гуманітарний напрямок. І він довів свою результативність. Україна змогла повернути і бранців, і тіла загиблих, і змогла повернути дітей, яких викрала росія. Це важливо для української держави, оскільки Україна вона виступає за те, щоб наші люди, чи вони живі, чи вже ні, але щоб їх було повернуто
– зазначив Желіховський.
“Коаліція охочих”
Ще одним важливим аспектом є створення цього року формату “Коаліції охочих”.
Звичайно, не можу не згадати про створення у березні такого формату, як “Коаліція охочих”. Це формат, який підтримує нас, особливо в контексті переговорів щодо мирного врегулювання. Ми бачимо, що він непогано себе показав, але поки що незрозуміло, що саме Європа може надати Україні в плані гарантій безпеки
– каже Желіховський.
Він підкреслив, що вже на початку січня наступного року мають відбутися ряд зустрічей у різних форматах, тому це питання гарантій безпеки залишається в розвитку.
Водночас ми бачимо, що Європа нас підтримує
– додає політолог.
90 млрд євро Україні від ЄС
Також важливою політичною новиною для України стало виділення 90 млрд євро фінансової допомоги від ЄС на наступні два роки.
Якщо говорити в цілому про Європейський Союз, то позитивною новиною стало надання Україні позики у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Це означає, що Україна має фінансовий ресурс, який може бути спрямований, зокрема, на оборонний сектор та безпеку держави. Це дає можливість і надалі чинити опір російській агресії. Водночас ці кошти можуть бути використані для відновлення та підтримки української економіки, а також для її виведення з кризового стану, якщо, наприклад, у 2026 році буде досягнуто домовленостей щодо мирного врегулювання. Поки що все це в розвитку, ми не знаємо, як воно буде, але добре, що кошти були надані, адже існували сподівання, що фінансування надходитиме з заморожених російських активів, однак цього не сталося через відсутність консенсусу серед європейських партнерів
– підкреслює експерт.
Механізм PURL
Як зауважив Желіховський, механізм PURL передбачає, що європейські партнери купуватимуть у США озброєння для України та передаватимуть його для потреб оборони.
Це важливо, оскільки адміністрація Дональда Трампа не бажає передавати зброю Україні безкоштовно, як це могло відбуватися за часів адміністрації Джо Байдена. Водночас це означає, що Україна не залишиться без американського озброєння. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що без підтримки США Україна не зможе вистояти
– каже Желіховський.
За його словами, Європа, незважаючи на певні позитивні зрушення, поки що не здатна повною мірою компенсувати обсяги допомоги, які надавали або надають США.
Також експерт наголошує, що допомога США є критично важливою для України, і позитивним сигналом є те, що Трамп погодився на такий механізм.
Вибори в Польщі, ексгумація жертв Волинської трагедії
У червні Національна виборча комісія Польщі оголосила про перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах. Він отримав підтримку 51% виборців, обігнавши Рафала Тшасковського.
Желіховський зазначає, що Навроцький має більш рішучі погляди, ніж його попередник Анджей Дуда.
Я думаю, що в Україні були сподівання, що на президентських виборах переможе мер Варшави Рафал Тшасковський – представник правлячого табору, який очолює прем’єр-міністр Дональд Туск. Якби переміг Рафал Тшасковський, ми могли б говорити про повний перехід влади до більш ліберальних і поміркованих політичних сил, а не про поділ влади з консервативними силами. Якщо ж говорити про перемогу Кароля Навроцького, то, попри його формальну незалежність, його підтримувала партія “Право і справедливість” – консервативна політична сила, яка перебувала при владі, але втратила важелі управління після парламентських виборів 2023 року
– зазначає Желіховський.
Він підкреслює, що зараз у Польщі можна спостерігати багато специфічних процесів, які викликали певну нестабільність у країні.
Українське питання так чи інакше виникає і продовжує виникати в польському політичному обговоренні, але, на щастя, ми не бачимо надто негативних наслідків для України. Більше того, президент Зеленський 19 грудня здійснив візит до Польщі та зустрівся з представниками політичного класу країни, передусім із президентом Навроцьким. Ця зустріч була довгоочікуваною, і лідери змогли окреслити широке коло питань – безпекових та енергетичних. Якщо говорити про історичні аспекти, зокрема такі делікатні питання, як Волинська трагедія, то сторони погодилися продовжувати співпрацю, зокрема щодо ексгумації жертв. Нещодавно вже були зроблені певні кроки
– додає політолог.
Експерт наголосив, що зустріч обох президентів створила гарний ґрунт для реалізації спільних проєктів.