Як поштовий оператор та фінансовий регулятор посварилися 02.04.2026 11:50 Укрінформ Дізнаємось, як полеміка між очільниками Укрпошти та НБУ здатна вплинути на втілення задуму заснування поштової фінустанови.
Наприкінці березня загострився давній спір між НБУ та Укрпоштою щодо перспектив отримання державним поштовим оператором обмеженої банківської ліцензії. Незадовго до цього компанію оштрафували за не надання документів на запит регулятора. Згодом Нацбанк та правління Укрпошти обмінялися досить різкими публічними заявами – навіть перейшовши на особистості. Це, звичайно, конструктивності дискусії про створення в Україні банку фінансової інклюзії не додає. Хоча всі погоджуються з тим, що подібна установа нам потрібна.
БАНК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: ВІД ЗАДУМУ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ОСНОВИ
Не менше восьми останніх років Укрпошта просуває ідею заснування на своїй основі «поштового» банку – як інституції фінансової інклюзії. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор, крім основних функцій, міг би надавати українцям ще й елементарні фінансові послуги, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях, де звичайним банкам працювати невигідно чи ризиковано. Усе – завдяки найбільшій у країні мережі відділень та надійній логістиці.
За словами генерального директора Ігоря Смілянського, Укрпошта має 25 тисяч точок присутності по всій державі – «у кожному містечку, селі, на високогір’ї чи лише за декілька кілометрів від лінії розмежування». Відтак у разі заснування «поштового банку» люди могли б отримувати пенсію, соціальні виплати, банківські перекази, знімати кошти з карток, подавати заяви на відкриття рахунків, депозитів чи оформлення позик, сплачувати комунальні платежі. Крім того, за розрахунками Укрпошти, заснування на базі компанії банку фінансової інклюзії допоможе державі заощадити на доставці пенсій та соціальної допомоги – щонайменше 5 млрд грн упродовж наступних трьох-чотирьох років.
Публічних заперечень щодо реалізації подібної ідеї саме на базі державного поштового оператора з боку урядовців не було. Ба більше, посадовці й парламентарії з 2020-го почали розробляти необхідну законодавчу основу. З перемінним успіхом. У травні 2020 року парламент підтримав у першому читанні проєкт закону, яким мали намір дозволити Укрпошті надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати вклади мільйонів громадян, особливо в сільській місцевості, де відсутня банківська інфраструктура. Однак остаточно документ так і не прийняли.
Наприкінці 2021-го Укрпошта домовилась про придбання за 260 млн грн невеликого «Альпарі банку» – щоб мати змогу швидко отримати банківську ліцензію (тому що створювати банк з нуля – дорого й тривало). Антимонопольний комітет дав згоду на таку операцію, очікували на вердикт Національного банку. Утім, поки тривали узгодження, розпочалася повномасштабна російська агресія, процедуру купівлі так і не завершили.
А у 2024-му «Альпарі банк» відмовився від ліцензії і був ліквідований.
Також не склалося з націоналізованим Першим інвестиційним банком (PINbank), котрий врешті купили польські інвестори.
У червні 2025-го парламент таки затвердив законопроєкт №13018-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким нарешті передбачено створення в Україні нового типу фінансової установи – банку фінансової інклюзії (БФІ).
Мета – забезпечити обслуговування клієнтів, котрі не мають стабільного доступу до фінансових послуг у віддалених селах і районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих та маломобільних груп населення.
У грудні закон підписав глава держави, тому цьогоріч він набув чинності.
Разом із тим і на етапі обговорення, і навіть після ухвалення документа як про одне з його завдань в Україні говорили «про заснування "поштового" банку на базі Укрпошти». Хоча насправді право на заснування БФІ, згідно із законом, мають не тільки поштові оператори, а й інші компанії, зокрема ритейл, аптеки, автозаправні станції.
Головне, щоб банк відповідав усім пруденційним вимогам і нормативам та виконував ліцензійні умови Національного банку.
«Зокрема, не передбачається жодних пом’якшень стосовно акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються й вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи», – наголошували в НБУ.
Саме невідповідністю низці пруденційних вимог у Нацбанку й пояснюють, чому регулятор нині заперечує проти швидкого заснування першого в нашій країні банку фінансової інклюзії саме на основі Укрпошти.