“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) виступає з пропозицією зобов’язати постачальників платіжних послуг присвоювати кожній фінансовій транзакції маркер, що вказує на її низький, середній або високий рівень ризику. Відповідно до проєкту постанови регулятора, транзакції з високим ризиком мають автоматично блокуватися до з’ясування обставин та отримання схвалення від користувача.
Зазначається, що транзакції з низьким ризиком будуть виконуватися автоматично. Операції середнього рівня ризику можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або для перевірки співробітниками компанії, що надає платіжні послуги. Критерії визначення кожного рівня ризику будуть встановлені самими установами у їхніх внутрішніх політиках.
Проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та звірки платіжних транзакцій як елементів управління операційним ризиком. Надавачі платіжних сервісів зобов’язані здійснювати постійний моніторинг, а звірку транзакцій — щоденно.
У разі технічних або інших перешкод для здійснення моніторингу, установа муситиме проводити платежі тільки тоді, коли такий контроль є можливим. Про інциденти високого рівня критичності необхідно буде негайно повідомляти НБУ, але не пізніше ніж через годину після їх виникнення.
Система моніторингу платежів повинна виявляти нетипові, неприйняті, помилкові та неналежні операції. Вона не замінюватиме собою фінансовий моніторинг, спрямований на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних послуг зможуть застосовувати моделі, розроблені на основі штучного інтелекту та машинного навчання. При використанні таких систем, установи повинні забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.
Серед ознак нетипової поведінки проєкт називає, зокрема, відкриття великої кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, скупчення однотипних операцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних сервісів муситимуть вести список клієнтів, операції яких вимагають посиленої уваги. До цього списку включатимуться фізичні особи, які делегували право розпоряджатися рахунком третім особам, торговці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії продавця.
Дані з такого переліку зберігатимуться протягом року. Під час моніторингу постачальники матимуть змогу розглядати можливість встановлення для користувачів обмежень на транзакції, лімітів на кількість платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, згідно з угодами та внутрішніми нормами.
Проєкт також встановлює заходи для боротьби з міскодингом — розбіжністю між присвоєним отримувачу кодом діяльності та його фактичною роботою. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платежі та їх несподівані сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах і застосунках.
Певні процеси моніторингу можуть бути делеговані процесинговій установі на умовах аутсорсингу. Проте, відповідальність залишатиметься за первинним надавачем платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги поширюватимуться на банки та небанківські платіжні установи, за винятком малих платіжних компаній. Після набрання чинності постановою, вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За розрахунками Нацбанку, впровадження нових вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян. Проте, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у разі залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій за аутсорсинговою схемою.