Бойові дії викликають у звірів напруження та поведінкові зміни. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто є дійсним спеціалістом і як взаємодіяти з ураженими війною тваринами.
Війна торкнулась не тільки людей, але й звірів – вибухи, тривоги та зміна життєвих обставин часто викликають у них велике напруження та зміни в поведінці. У подібних випадках господарі все частіше замислюються, чи потрібна допомога компетентного фахівця. Більше про те, хто може вважатися зоопсихологом і як в дійсності відбувається робота з травмованими тваринами журналістці УНН повідомив зоопсихолог Сергій Клочко.
Згідно з твердженням експерта, зоопсихолог – це не просто особа, що корегує поведінку псів або котів. Мова йде про професіонала з профільною вищою освітою та науковим підґрунтям. Також важливо розуміти різницю між дресирувальником та фахівцем з поведінки.
Насамперед, це людина з університетською освітою. І, найімовірніше, академічною. Необхідно мати досвід роботи в науковій установі, тому що особа, яка лише виправляє поведінку пса чи кота – це не зоопсихолог, а кінолог або спеціаліст з корекції поведінки. Зоопсихолог – це професіонал, що працює з усіма типами тварин, які мають психіку
– роз’яснює Клочко.
Він вказує, що відповідною може бути освіта на біологічному чи психологічному факультеті з необхідною спеціалізацією. Маються на увазі, в першу чергу, кафедри зоології чи фізіології людини та тварин. В той же час, нетривалі курси чи сертифікати не можуть вважатися повноцінною освітою.
Є велика кількість платних курсів при західних університетах, тижневих чи місячних. Люди платять кошти та потім заявляють, що закінчили три університети. Але це не є освітою в звичайному розумінні. Я бачив ситуації, коли зоопсихолог за освітою астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Трапляється і таке
– додає Клочко.
Фахівець підкреслює, що перед початком взаємодії з поведінкою тварини необхідно виключити проблеми зі здоров’ям. Нерідко агресивність або переляк можуть бути наслідком болю чи фізіологічних відхилень.
Коли тварина стає злою або чогось лякається – це може бути поведінкова проблема. Але не можна відкидати внутрішні захворювання чи біль. До тих пір, поки ви не ліквідуєте причину болю, корекція поведінки не принесе користі. Отже, перш за все – візит до ветеринара
– підкреслює фахівець.
Стосовно тривалості взаємодії з пораненими тваринами, все залежить від складності випадку. В середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо протягом тривалого часу немає результату, то потрібно переглянути підхід або шукати інші першопричини.
В середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У важких випадках довше. Якщо через три місяці немає ефекту, то це означає, що або проблема нерозв’язна, або використовуються хибні методи. Будь-яку поведінку можливо скоригувати, за винятком пошкоджень нервової системи
– роз’яснює зоопсихолог.
Клочко наголошує, що зоопсихолог насправді працює не тільки з твариною, а в основному з її господарем. Саме людина повинна навчитися правильно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш результативний спосіб змін.
Зоопсихолог не живе з цим псом чи котом. Він взаємодіє з власником. Потрібно навчити людину помічати знаки, які подає тварина, і коректно на них відповідати. Це найбільш дієвий спосіб змінити поведінку
– говорить Сергій Клочко.
Крім того, фахівець назвав ознаки сильної напруги тварини, на які варто звертати увагу господарям.
Пришвидшене дихання, слиновиділення, випадання шерсті – це ознаки стресу. Неконтрольоване сечовипускання та випорожнення – дуже високий рівень стресу. А стан, коли тварина ніяк не реагує – це надмірне гальмування (Захисне гальмування – це захисна реакція нервової системи, що виникає, коли інтенсивність або тривалість подразника перевищують межу працездатності нервових клітин). Під час агресії собака, крім гарчання та оскалу, може показувати білу частину ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки піднімати його, але люди не завжди помічають ці сигнали
– зауважує фахівець.
Під час реабілітації, особливо, після війни чи пережитих потрясінь, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо звести до мінімуму подразники та уникати суворих методів дресирування. Згідно з твердженням фахівця, насильницькі підходи лише погіршують стан.
Необхідно створити максимально комфортні умови. Можливо затемнити вікна, приглушити шум, забезпечити лагідне спілкування, гарну їжу та вигул. Не слід займатися дресируванням чи відпрацюванням наказів – це може лише погіршити стан. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається в норму
– роз’яснив фахівець.
Також, фахівець наголосив, що допомога зоопсихолога може бути результативною у випадку наявності належної освіти та досвіду у професіонала.