Екс-суддя Денис Нев’ядомський пояснив, як ідентифікувати замовні кримінальні провадження, що застосовуються для впливу на бізнес. Він вказав на ознаки подібних справ, зокрема зосередження слідчих на тиску, а не на збиранні доказів, накладення арештів на майно та затягування слідства.
Підприємства нерідко використовують конкурентні війни та залучають до цього правоохоронні органи. За допомогою сфабрикованих кримінальних розслідувань несумлінні гравці знищують опонентів і захоплюють ринки. УНН поцікавився у колишнього судді Дениса Нев’ядомського, яким чином можна розпізнати замовні кримінальні справи.
Згідно зі словами Нев’ядомського, компетентний адвокат може швидко встановити, що кримінальна справа носить замовний характер. Головною відмінністю є акцент слідчих не на збиранні доказової бази, а на вчиненні систематичного пресингу на фірму та її співробітників.
Серед типових засобів такого впливу Нев’ядомський виділив арешти активів, в тому числі обладнання, що блокує діяльність підприємства.
Окрему увагу юрист приділив практиці частих викликів працівників на опитування, які використовуються з метою психологічного впливу і формування атмосфери постійної напруженості всередині компанії.
Ще однією характерною рисою сфабрикованих справ суддя у відставці назвав навмисне уповільнення розслідування, для того щоб якомога довше слідчі не втрачали контроль над кримінальною справою. При цьому часто в замовних розслідуваннях повідомлення про підозру фігурантам не вручається, що не ініціює процесуальні терміни слідства.
Досвідчений адвокат зможе визначити, чи є справа замовною. Основні ознаки: зосередження слідчих на здійсненні тиску, а не зборі доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як самоціль, припинення підприємницької діяльності шляхом вилучення обладнання, техніки (замість зняття інформації), часті виклики працівників на допити для збільшення напруги, поширення інформації про кримінальне провадження через ручні ЗМІ, тяганина у справі (якомога довше не направляти справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), невручення підозри (це не запускає преклюзивні строки розслідування, а у воєнний час справа під підозри може тривати вічно)
– зазначив Нев’ядомський.
У подібній ситуації, за словами юриста, власник підприємства, відносно якого ведеться замовне кримінальне провадження, може зрозуміти, з ким у нього є конфлікт інтересів.
Замовні справи проти групи авіаційних компаній
Одним з показових прикладів сфабрикованого переслідування і тиску на підприємництво є справа проти ряду авіаційних компаній. Як повідомляло раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 стосовно групи авіаційних підприємств, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально розслідування стосується нібито сприяння державі-агресору та незаконного заволодіння майном. Справа була ініційована за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він повідомив про “теорію змови”, націлену нібито на ослаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, в тому числі ДП “Антонов”, яке, до речі, досі перебуває в державній власності. При цьому за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтверджували ці заяви, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ відносяться до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення обладнання та арешти рахунків фірм, що фактично заблокувало господарську діяльність і призвело до зриву угод, в тому числі й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Варто зазначити, що аналогічні кримінальні розслідування, відкриті за тими ж заявами ГО “Рада ветеранів АТО” в СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за відомостями УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи фірм “Константа”.
У компаніях підкреслюють, що всі іноземні контрагенти, в тому числі в ОАЕ, проходили ретельний міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, в тому числі з країн НАТО. Компанія є одним із передових операторів літаків “Антонов” і експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою складовою українського авіаційного потенціалу. На підприємстві створено повний цикл технічного обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН і має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, а отже відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи систематично проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та контролю за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради в 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна галузь – стратегічна частина інфраструктури України, що має вирішальне значення як під час війни, так і після її завершення. Підприємства сектору підтримують і посилюють обороноздатність держави, наповнюють бюджет податками та забезпечують зайнятість як у власній сфері, так і в суміжних. Авіація є стимулом технологічного розвитку України, базуючись на інноваціях і унікальному досвіді фахівців, накопиченому десятиліттями професійного вдосконалення.
Пресинг на стратегічні українські підприємства через явно сумнівні та затягнуті кримінальні розслідування – це не тільки проблема окремого бізнесу. Це руйнування можливостей секторів, які працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або блокування стратегічного українського підприємництва може бути вигідним державі-агресору і має розглядатися як фактор ризику, який потребує особливої уваги з боку інституцій.
У даній ситуації ключовим є недопущення використання правоохоронної системи як інструменту конкурентних воєн: необхідні прозорість процесуальних рішень, повернення вилученого майна і техніки, дотримання термінів і належний судовий контроль. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист держави.