Українська зенітна оборона застосовує розмаїті системи для охорони від ворожих повітряних об’єктів росії. Системи ППО розподіляються за показниками дальності дії та типами, включаючи ЗРК “Бук”, NASAMS, Patriot, а також мобільні групи вогню та авіацію.
Протиповітряна оборона (ППО) – один з важливих компонентів охорони повітряного простору України від російських повітряних загроз таких, як дрони-камікадзе, крилаті ракети та ракети балістичного типу. Різноманітні види систем ППО мають відмінні завдання, зокрема, деякі продуктивні проти дронів і літаків, інші – проти крилатих і балістичних ракет. УНН інформує, які є різновиди ППО, їхні функції, та їхні ударні можливості.
Що таке ППО?
ППО – це протиповітряна оборона, зазвичай до цих трьох літер додають ще термін “система” і це не просто так, адже ППО це власне система протиповітряної оборони, котра містить безліч інструментів ідентифікації та ліквідації, взаємопов’язаних між собою.
Комплекс або система ППО являє собою радіолокаційну станцію, що виявляє повітряні об’єкти, систему керування стрільбою, звідки здійснюється стрільба, і саму пускову установку. Тобто, єдина система ППО може складатися з декількох апаратів техніки.
Будь-який відокремлений елемент не вирішує завдання захисту, тільки в складі комплексу можливо відшукати і ліквідувати повітряну ціль. Станція РЛС знаходить ворожий об’єкт у повітрі, після того, як ракету чи літак супротивника виявлено, його рух простежується, аби визначити напрям, висоту і швидкість. Дані відомості потрібні для того, щоб зробити цілевказівку, тобто задати траєкторію польоту своєї зенітної ракети або вибрати попередження для зенітної гармати.
Існує два головні принципи наведення:
- командне наведення – коли вказівки ракеті, куди прямувати, віддаються із землі;
- самонаведення – коли ракета особисто фіксує ціль і керує власним польотом.
Види ППО за далекобійністю та типом
Системи ППО класифікують за дальністю дії, типом, призначенням. До прикладу, за віддаленістю ураження повітряних об’єктів засоби протиповітряної оборони поділяються на:
- понад 100 км – дальньої дії;
- до 100 км – середньої дальності;
- до 30 км – малої дальності;
- до 10 км – ближньої дії.
Зокрема, до апаратів ураження на малій і ближній відстані можна віднести ЗРК “Стріла-10”, ЗРК “Оса”, 2С6 “Тунгуска”, ЗСУ-23-4, німецькі Gepard, Skyranger, Skynex, британські Stormer HVM, американські AN/TWQ-1 Avenger.
Наприклад, ЗСУ-23-4 “Шилка”, яка застосовується переважно для ліквідації повітряних об’єктів, що летять зі швидкістю до 450 м/с, на відстанях до 2500 м та висотах до 1500 м, а також наземних (надводних) цілей на відстані до 2000 м з місця, з нетривалої зупинки та в русі, має чотири 23-мм зенітні гармати, а тому відноситься до зенітних самохідних установок.
ЗСУ-23-2 “Шилка” на озброєнні ЗСУ
Разом з тим, наприклад, 2С6 “Тунгуска”, котра також потрібна для усунення повітряних об’єктів, що переміщаються на невеликій відстані, вже зараховується за типом ураження до зенітно-гарматних ракетних комплексів, тому що має на власному озброєнні дві 30мм автоматичні гармати і 8 керованих ракет, здатних нищити ворожі об’єкти в повітрі.
ЗГРК 2С6 “Тунгуска”
До того ж, до систем ППО можна зачислити переносні зенітно-ракетні комплекси, що може транспортуватись і застосовуватись одним чи кількома військовослужбовцями. Такі комплекси створені для ураження вертольотів та літаків супротивника, що летять невисоко, а також БПЛА та крилатих ракет.
Так, у листопаді 2024 року військовий Наталія Грабарчук, котра в цивільному житті була вихователем у дитячому садку, знищила крилату ракету з ПЗРК “Ігла” під час масованої атаки рф.
Функцією систем середньої дальності є захист важливих об’єктів та угруповань військ, перехоплення літаків, крилатих ракет. Зокрема, на озброєнні України є такі системи, як 9К37 “Бук”, 9К330 “Тор”, NASAMS, IRIS-T SLM, SAMP/T. Такі системи в основному використовують зенітні керовані ракети з радіолокаційним, інфрачервоним, чи комбінованим наведенням.
Наприклад, “Бук” має гусеничну базу і створений для боротьби з маневровими аеродинамічними об’єктами (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БПЛА, тощо) на незначних та середніх висотах, в умовах інтенсивного радіопротистояння.
Пускова установка ЗРК “Бук-М1” на озброєнні ЗСУ
Необхідно зазначити, що у 2023 році деякі системи “Бук” переробили під використання американських ракет RIM-7 Sea Sparrow – керована корабельна зенітна ракета малої дальності з напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення, котру було розроблено на початку 1960-х на базі ракети класу “повітря – повітря” AIM-7 Sparrow, прийнята на озброєння 1976-го. Це рішення вагомо вплинуло на систему ППО України, адже виробництво зенітних ракет для комплексів ППО “Бук-М1” та “С-300” є тільки в росії.
Пуск Sea Sparrow з військового корабля
ЗРК “Тор” також має гусеничну базу і потрібний для укриття важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів, перших ешелонів сухопутних військ від ударів протирадіолокаційних і крилатих ракет, дистанційно пілотованих літальних апаратів, керованих авіабомб, літаків і вертольотів, в тому числі і розроблених по технології “стелс”. Здатний функціонувати як в ручному, за участю операторів, так і повністю автоматичному режимі. При цьому система “Тор” особисто контролює зазначений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, що не розпізнані системою “свій-чужий”.
“Тракторні війська” “вкрали” російський ЗРК “Тор” на початку повномасштабного вторгнення
Система NASAMS – це зенітний ракетний комплекс середньої дальності, розробки норвезької компанії Kongsberg та американської Raytheon. Його абревіатура розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System, тобто “Норвезька вдосконалена ракетна система “земля-повітря”. Даний ЗРК розроблений для ураження повітряних об’єктів на малих і середніх висотах за будь-яких погодних умов.
Основним знаряддям ураження ЗРК NASAMS є авіаційна ракета класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM з активною радіолокаційною головкою самонаведення виробництва американської компанії Raytheon.
ЗРК NASAMS
Захоплення об’єкта радіолокаційною головкою самонаведення ракети відбувається вже в повітрі на дистанції до 20 км від цілі, після чого починається її активне самонаведення. Ракета AMRAAM обладнана уламково-фугасною бойовою частиною спрямованої дії.
Для збільшення живучості комплексу передбачається розосередження пускових установок від пункту керування та РЛС на відстань декількох кілометрів. Водночас зв’язок з установками може бути організований кабельною, волоконно-оптичною або цифровою лінією зв’язку.
Робота ЗРК NASAMS
Системи ППО IRIS-T і SAMP/T мають колісну базу та призначені для протиповітряного захисту механізованих підрозділів, а також протиповітряного укриття важливих стаціонарних об’єктів від масованої атаки широкого класу повітряних об’єктів, що включають літаки, крилаті та балістичні ракети.
Зокрема, Україна використовує два типи систем комплексів IRIS-T:
- IRIS-T SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км;
- IRIS-T SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Ракети IRIS-T вирізняються гарною маневреністю і здатні вражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування.
Пускова установка комплексу IRIS-T SLM в Україні
Aster 30 SAMP/T – це французько-італійська система протиповітряної оборони наземного базування, котра була розроблена для протидії високошвидкісним загрозам, як-от тактичні балістичні ракети, а також крилатим ракетам, літакам і БПЛА.
Пускова установка зенітного ракетного комплексу SAMP/T збройних сил Італії
Варто зазначити, раніше керівник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що з цього комплексу було збито російський літак.
SAMP/T збивав Сушку. Але й інші цілі. Є підтверджений літак
– сказав Ігнат.
Системи далекого радіуса дії створені для протиракетної оборони державного масштабу, знищення балістичних і аеродинамічних об’єктів. Україна має на власному озброєнні системи С-300 і Patriot.
С-300 створена для оборони важливих військових об’єктів, угруповань військ і адміністративно-промислових центрів від ударів всіх типів літаків і вертольотів, крилатих ракет, інших аеродинамічних засобів повітряного нападу, аеробалістичних і балістичних ракет оперативно-тактичного призначення.
Система С-300В на параді до Дня незалежності України
Patriot – зенітний ракетний комплекс виробництва США. Це одна з найбільш розвинених систем ППО в світі. Призначений для знищення літаків, крилатих і балістичних ракет. Patriot здатен збивати високошвидкісні та складні цілі, надаючи багатошаровий захист для стратегічних об’єктів і великих міст.
Комплекс нищить різні аеродинамічні та балістичні цілі, включно з гіперзвуковими. Ракети Patriot уражають гіперзвукові ракети “Циркон” та “Кинджал”, які розвивають швидкості до 11 000 та до 16 000 км/год відповідно.
Ракети комплексу Patriot (особливо версія PAC-3 MSE) мають високу точність, вражають цілі прямим наведенням, що важливо для захисту від балістичних ракет. Одна батарея Patriot одночасно знаходить до 100 цілей, супроводжує до 8 цілей.
ЗРК Patriot PAC-2 Повітряних сил ЗС України
Авіацію, хоч і не можна віднести до класичних систем ППО, проте у завданнях зі знешкодження російських повітряних об’єктів вона відіграє дедалі важливішу роль. Зокрема, у серпні 2024 року українські військові з гелікоптера Мі-8 армійської авіації збили російський ударний безпілотник Shahed-136.
Так само у грудні 2024 року, під час масованої атаки рф, український пілот американського винищувача F-16 знищив шість крилатих ракет, дві з них – авіаційною гарматою.
У березні 2025 року винищувач Mirage-2000 збив крилату ракету Х-101 в українському небі під час російської атаки.
Крім цього, Україна результативно використовує мобільні вогневі групи для збиття ворожих дронів, адже це набагато економніше, ніж застосовувати зенітні ракети для збиття російських крилатих та балістичних ракет.
Робота мобільних вогневих груп – на фото можна побачити спарені кулемети “Максима”, який розробили ще у 1883 році.