Нині стан із стільниковим зв’язком в українських регіонах прямо корелює з функціонуванням енергетичної системи: заплановані та раптові відключення електрики впливають на забезпечення живлення устаткування, а інтенсивні обстріли російською федерацією енергоінфраструктури зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українські громадяни принаймні зателефонувати один одному під час блекаутів, що очікує на бездротовий інтернет в Україні та яким чином енергетична скрута позначається на вартості основних тарифів для населення – УНН поспілкувався з основними вітчизняними стільниковими провайдерами.
Сьогодні будь-який потужний удар по енергосистемі автоматично відбивається на телекомунікаціях: чим триваліші й непередбачуваніші відключення, тим частіше абоненти позбавлені доступу до Мережі та навіть можливості зв’язатися з близькими.
Уряд і компанії повідомляють про “масштабне посилення автономності мереж”. Однак за красивими формулюваннями криється проста істина: зв’язок зберігається до тих пір, поки є можливість заливати паливо в генератори та встигнути зарядити акумулятори між відключеннями.
Орієнтація на акумулятори та генератори: чи справді це врятує
Згідно з інформацією від Мінцифри, 100% базових станцій обладнані акумуляторами, понад третина – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це створює враження повної підготовки мережі зв’язку. Але в дійсності батареї витримують лише короткочасні відключення, а генератори є не скрізь, їх потрібно обслуговувати, дозаправляти та фізично захищати.
Зокрема, стільниковий оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на день. У такому режимі батареї не встигають заряджатися, і жодні звіти про “підвищену автономність” не змінюють реальності: там, де відсутнє стабільне електропостачання, зв’язок функціонує з перебоями.
Vodafone подає інші показники: у Києві доступність мережі під час найдовших відключень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці цифри мало заспокоюють абонентів, які саме в періоди найбільших відключень відчувають складнощі як при спробах додзвонитися до рідних, так і при необхідності скористатися бездротовим інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100%, обладнання, а де — як пощастить
Компанії по суті визнають: справжня якість зв’язку визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергосистеми в конкретній області. Там, де є хоч якісь передбачені графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або взагалі вимикаються.
Vodafone називає серед порівняно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де функціональність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі в цілому по країні, Vodafone – про близько 87%.
Однак за цими середніми значеннями майже завжди стоять конкретні райони, які опиняються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона є найбільш небезпечною.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі виключно на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не вдається дообладнати через розташування на дахах або технічні перешкоди. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві акумулятори з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повного заряду. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи та ще швидше “виснажують” запас енергії. По суті, мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори рекомендують українцям економно використовувати інтернет, уникати великого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати стільникову мережу.
Це корисні поради, але вони свідчать про інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її роботу на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати стільниковий зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі здатні працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюються більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і компанії не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт обладнання, додаткова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – все це враховується в тарифах. Vodafone прямо говорить, що проблеми з електропостачанням впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Офіційно всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. На практиці ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell стверджує, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на багатомільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден із операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масштабного удару по енергосистемі. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Стільниковий зв’язок у воєнний час і в умовах блекаутів — базова інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології, такі як супутниковий DirecttoCell, дійсно підвищують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, стільниковий зв’язок також буде “нестабільним”.
Оператори роблять багато, але їхня стійкість має обмеження. І чим довше триває енергетична криза, тим більша ймовірність, що її наслідки українці відчуватимуть навіть у рахунках за стільникові послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора стільникового зв’язку “Київстар” після інтенсивних атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.