В Україні відсутні чіткі регламенти доступу до медичної документації та прозорі механізми оцінювання медичної допомоги, що вкотре засвідчив інцидент із приватною лікарнею “Одрекс”. Заступник голови Комітету з питань здоров’я нації Оксана Дмитрієва працює над відповідними корективами до законодавства.
В Україні не вистачає чітких інструкцій доступу до медичних документів, незалежних експертиз, прозорих методів оцінки медичної допомоги та відсутній паритет відповідальності між лікарем, установою та власниками. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва. Вона додала, що працює над проєктом відповідних змін до законодавства.
Міністерство охорони здоров’я анулювало одну з ліцензій сумнозвісної приватної клініки “Одрекс” в Одесі після відмови надати комісії МОЗ медичну документацію. Ліцензію відкликали у ТОВ “Дім Медицини”, яка фігурує у кримінальній справі щодо смерті пацієнта через неякісну медичну допомогу. Однак “Одрекс” продовжує функціонувати, оскільки влітку клініку перереєстрували на нову юридичну особу і у медзакладу є ще, як мінімум, дві ліцензії. Незважаючи на численні розповіді родичів жертв клініки, МОЗ не поспішає з перевіркою усіх юридичних осіб, повʼязаних із “Одрексом”.
Окремі гучні випадки в медицині вкотре демонструють, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та універсальні правила, які одночасно захищають і пацієнта, і лікаря. Коли виникають колізії, соціум прагне зрозуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено слідство, хто відповідальний і які висновки будуть зроблені. Але сьогодні в українському законодавстві не вистачає інструментів, які забезпечують прозорість та неупередженість у таких випадках
– зауважила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить точного визначення, що таке медичний інцидент, у яких випадках йдеться про кримінальну халатність, а коли – про клінічну помилку, яка вимагає експертного розгляду, а не каральної реакції.
Медична сфера сьогодні працює в умовах війни, надмірного навантаження та кадрового дефіциту. Саме тому важливо створити прозорий, фаховий і гуманний механізм реагування – такий, який існує у багатьох країнах: незалежні клінічні комісії, чіткі критерії відповідальності, алгоритм дій у разі медичного інциденту, своєчасне інформування пацієнта
– підкреслила народна депутатка.
Вона додала, що буде піднімати ці питання на засіданні Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації.
Колеги підтримали підхід, і я вже розпочала роботу над відповідним законодавчим рішенням. Йдеться про створення чітких процедур доступу до медичної документації, незалежних експертиз, прозорих механізмів оцінки медичної допомоги та баланс відповідальності між лікарем, закладом і власниками
– повідомила Оксана Дмитрієва.
За її словами, ціль законодавчих змін – збудувати систему, яка одночасно захищає права пацієнтів, гарантує справедливу та професійну оцінку дій лікарів, мінімізує безпідставну криміналізацію медичної практики, формує культуру безпеки пацієнта та чесності у медичних установах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного вирішення, яке служитиме і людям, і медичній спільноті
– акцентувала нардеп.
Кримінальне провадження через смерть бізнесмена
Офіс Генерального прокурора 25 жовтня повідомив, що Головне слідче управління Національної поліції розслідує обставини смерті пацієнта після лікування у медичній установі в Одесі. За інформацією ЗМІ, йдеться про смерть місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана, який з травня по жовтень 2024 року проходив лікування в клініці “Одрекс”.
В ОГП зазначили, що було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям. Згодом з’ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську. Слідство, спираючись на висновки експертизи, вважає, що під час надання медичної допомоги медики припустилися суттєвих помилок, внаслідок чого у пацієнта розвинувся сепсис, який на тлі онкологічного процесу призвів до летального випадку.
За даними джерел УНН, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції та надалі ігнорував очевидні симптоми сепсису. Крім того, лікарі провели низку процедур, які на той момент пацієнту були протипоказані. Бізнесмен помер у клініці 27 жовтня 2024 року.
Підозрювані Марина Бєлоцерковська і Віктор Русаков перебувають під нічним домашнім арештом і зобовʼязані носити електронний браслет. В “Одрексі” ж запевняють, що їхні лікарі є висококваліфікованими фахівцями та діють відповідно до протоколів. Зазначимо, Марину Бєлоцерковську було звільнено з клініки менше ніж через місяць після смерті Аднана Ківана.
Кількість потерпілих від дій лікарів “Одрекса” зростає
Після смерті Аднана Ківана історії пацієнтів одеської клініки “Одрекс” почали з’являтися одна за одною – люди вирішили більше не мовчати. Ті, хто роками боялися говорити публічно, сьогодні наважуються розповісти історії про те, як лікування в “Одрекс” перетворювалося на знущання, професійна допомога – на небезпечні експерименти, а медицина – на холодний фінансовий розрахунок, аби “вичавити останнє” з родини хворого. У документальному фільмі “Осине гніздо” родичі постраждалих та померлих пацієнтів розповідають про пережите.
Одна з них – Світлана Гук, чоловік якої помер в “Одрексі”. Поки він лежав у реанімації, клініка, за її словами, виставляла рахунки по 80-90 тисяч гривень щоденно. Жінка підозрює, що чоловіка могли утримувати на апаратах навіть після констатації смерті – але не для порятунку, а для того, щоб продовжувати виставляти рахунки. Коли жінка не могла більше платити – їй прямо запропонували віддати документи на квартиру, щоб юристи клініки швидко її продали. Після смерті чоловіка клініка не зупинилась і подала на неї до суду, вимагаючи додатково 900 тисяч гривень.
Інший пацієнт, Володимир, прийшов в “Одрекс” на операцію, під час якої його, ймовірно, інфікували бактерією Serratia Marcescens. Ця бактерія передається через нечисті руки або інструменти. У клініці це не заперечували, заявивши, що “це реанімація – тут можна підхопити все що завгодно”. Така відповідь, може свідчити про розуміння співробітниками, що реанімація у клініці не відповідає заявленим стандартам, не є стерильною, і що це системна проблема, а не окремий випадок. Інфекція вразила 85% легень Володимира, його ввели в медикаментозну кому, він втратив 15 кг ваги. Дружина Володимира досі повторює, що її чоловік “просто дивом вижив після цього лікування”.
Христина Тоткайло розповідає про батька, якому за наполяганням лікарів “Одрексу” призначили агресивну хіміотерапію, незважаючи на застереження київських фахівців. Вона згадує обіцянки, що “врятують голос і гортань”, і те, як батько повернувся додому вже практично без шансів на життя. Агресивне лікування, на її думку, не просто не допомогло – воно його зруйнувало.
Катерина Бойчук згадує, як відправила маму в “дорогу клініку з хорошою репутацією”, а через три тижні забрала її тіло. Мати перенесла операцію, але лікарі, за словами Катерини, так і не змогли визначитись із діагнозом. Щоденні дзвінки вночі, незрозумілі пояснення, нескінченні суми у рахунках – і смерть. Катерина каже: “Я вірила цим лікарям, а тепер не довірю їм навіть рецепт від нежиті”.