Українська система охорони здоров’я переживає важку ситуацію, викликану війною, втратою кадрів та відсутністю належного нагляду за якістю медичних послуг. Екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій попереджає: без належного фінансування, виваженої кадрової стратегії та чітких показників відповідальності система продовжуватиме деградувати, а доступ пацієнтів до медичної допомоги скорочуватиметься. Показовим прикладом цього є “Справа Odrex”, що стала випробуванням для державного регулятора та його здатності захищати права пацієнтів.

Українська система охорони здоров’я знаходиться в скрутному становищі через військові дії та внутрішні проблеми в управлінні. Витік кадрів, складна демографічна ситуація і відсутність дієвих способів контролю за якістю лікувальних заходів, за словами колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, можуть спричинити серйозний спад у галузі та обмеження доступу громадян до медичних послуг. Чи здатне зараз Міністерство охорони здоров’я гарантувати справжній контроль та забезпечити захист пацієнтів, читайте у матеріалі УНН.
Українській системі охорони здоровʼя необхідний інший погляд на розвиток. Існуюча структура, за оцінками колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, є незбалансованою: вона не має достатнього забезпечення фінансуванням, не підтримується кадровою політикою і не має комплексної стратегії розвитку галузі в умовах війни та складної демографічної ситуації.
По суті, йдеться про загальну проблему – коли реформи впроваджуються, але без необхідної ресурсної бази та довгострокової перспективи. І якщо підходи не будуть переглянуті, застерігає екс-міністр, це призведе до подальшого обмеження можливостей українців отримувати медичну допомогу.
Найбільш негативні наслідки має некомпетентна політика в галузі охорони здоров’я від нинішньої влади і продовження так званої реформи, яка нічим не забезпечена: ні грошима, ні фахівцями, ні комплексною політикою щодо майбутнього охорони здоров’я. Будуть тільки негативні тенденції до розпаду, і система охорони здоров’я буде руйнуватися дедалі більше, на превеликий жаль, тому зміни в системі охорони здоров’я потребують комплексного вирішення і негайного. Без цього люди матимуть ще менше можливостей звернутися до системи охорони здоров’я і все
– вважає колишній міністр охорони здоровʼя.
Окремо екс-міністр звертає увагу на питання, яке безпосередньо стосується безпеки пацієнта – інструментів контролю за якістю лікування та відповідальності медичних установ. На його думку, в країні досі не створено чітких правил: немає єдиних стандартів, за якими можна оцінити діяльність лікарень і конкретні клінічні рішення. А без стандартів неможливий ефективний контроль ані в державному, ані в приватному секторі.
Контроль якості практично відсутній, оскільки не існує критеріїв оцінки, досі вони ніким не введені. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, – одна з найболючіших тем і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, як це мало б бути, немає
– коментує Мусій.
У такому контексті питання “чи можна довіряти системі?” залежить не лише від фінансування, але й від підзвітності: що саме перевіряється, ким, за якими показниками і які наслідки для медичного закладу настають, якщо пацієнт отримав неякісну допомогу. Коли відповідей немає, соціальна напруга зростає, особливо на тлі повідомлень про летальні випадки в лікарнях або ускладнення після процедур, про які все частіше говорять відкрито.
Кадровий відтік на тлі війни та складної демографічної ситуації
Більше того, в умовах війни українська система охорони здоров’я працює в надзвичайно складних умовах. З одного боку – демографічна криза: збільшення смертності через бойові дії, зниження народжуваності та масова міграція українців за кордон. З іншого – стрімке зменшення кількості медичних працівників, які повинні вирішувати ці проблеми.
За словами Олега Мусія, країна втрачає висококваліфікованих фахівців. Частина лікарів виїжджає за кордон у пошуках стабільності та гідної оплати праці, інша частина йде з системи через відсутність продуманої кадрової політики. І це, на його думку, вже не тільки наслідок війни, а й результат управлінських рішень у галузі.
Великий відтік кадрів, висококваліфікованих, які виїхали за кордон, які не працюють в медицині, не отримують гідної оплати праці. Керівництво міністерства і особливо НСЗУ більше піклується про гроші, ніж про людей, це, напевно, невдала кадрова політика впливає на те, що хороших лікарів стає все менше і менше, на жаль. Тому, звичайно, це також негативно впливає на швидкість і якість надання допомоги, а відповідно і, можливо, може збільшувати смертність
– підсумовує Олег Мусій.
“Справа Odrex” як тест для МОЗ: чи здатен регулятор забезпечити захист пацієнта?
У цьому контексті окремим показником якості державного регулювання медичної сфери є ситуація навколо найбільшої приватної клініки Одеси – Odrex. Якщо, як запевняє Олег Мусій, у системі фактично відсутні чіткі критерії контролю якості, то саме гучні випадки мають показати, чи здатне міністерство виконувати свою основну функцію – бути не стороннім спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнта.
Адже Міністерство охорони здоров’я має не лише видавати ліцензії, але й здійснювати перевірки, реагувати та вживати заходів у випадках, коли навколо медичного закладу накопичуються систематичні звинувачення. І якщо приватна клініка є об’єктом 10 кримінальних розслідувань, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо сім’ї пацієнтів публічно заявляють про можливе неналежне надання медичної допомоги – логічно очікувати активної та відкритої позиції регулятора.
Якщо ж МОЗ не виявляє здатності рішуче реагувати на можливі порушення в медичних закладах та скарги пацієнтів – довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче падає.
