В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, котрі похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – інцидент “ДоктораПі”, махінації з пересадкою органів і звинувачення медичних працівників клініки “Odrex” у неякісному виконанні обов’язків.
Українська медична галузь тривалий час залишалася закритим співтовариством, де внутрішні огріхи приховували за латинню, а корпоративна етика превалювала над законом. Однак роки виявили імена, які змінили образ лікаря з рятівника на фігуранта кримінальних зведень. Ці випадки – не лише перелік правопорушень, це хроніка того, як амбіції, користолюбство та відчуття вседозволеності руйнують найцінніше – право людини на життя та справедливість. Про найрезонансніші скандали в медичній сфері, читайте в матеріалі УНН.
Хронологія руйнування іміджу лікаря в очах громадськості починається з постаті майже легендарної – Андрія Слюсарчука, знаного як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна зацікавлено спостерігала за “генієм”, котрий начебто запам’ятовував мільйони цифр і демонстрував унікальні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телеефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала власного медичного обдарування.
Але за блискучим фасадом приховувалася пустка. Слідство встановило: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він проводив складні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у вироку фігурували шахрайство та фальсифікація документів.
Ця історія стала потрясінням не тільки через масштаб обману, а через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні та формувати імідж “суперлікаря”? Де були інструменти перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову спричинили хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних нюансів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в котрій харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну збурив скандал у найбільш вразливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медиків. За інформацією слідства, мова йшла про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та маніпулювання чергою на пересадку органів.
Трансплантація – це галузь, де пацієнт буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де родини погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система чесна. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично призупинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками виборювала довіру, опинилася у стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце чи нирку, залишилися заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної розголосу цього кейсу у свідомості українців знову з’явилися легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи віри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та девелопера Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також відсторонено від посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можливо за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні зазначається, що під час надання медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили адекватного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не було призначено обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла посприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та важкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім приятелем родини Ківанів. Є дані, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом та нову автівку Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За версією слідства, йшлося про нелегальне збагачення та можливі маніпулювання з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “косити” від армії.
МСЕК – це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент заробітку, руйнується не лише медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став каталізатором для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як чиновника, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення віри до української медицини?
Ці випадки – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – змальовують складний і болючий портрет української медицини. У кожній з них є жертви: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і порядність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без віри – це система без імунітету.