Заяви Дональда Трампа стосовно Гренландії збурили Європу, що може призвести до “розриву” з Америкою. Європейські посадовці обмірковують створення нового союзу без Сполучених Штатів, використовуючи “коаліцію зацікавлених” для підтримки України як підґрунтя.
Заяви очільника США Дональда Трампа стосовно Гренландії штовхають Європу до “розриву” з Америкою, і в умовах, коли НАТО поставлено під питання, деякі офіційні особи вбачають у “коаліції зацікавлених” основу для нового союзу без США – і якщо взяти до уваги воєнну міць України, додавши до неї, крім інших, воєнну міць Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, потенційна збройна сила “коаліції зацікавлених” буде колосальною та включатиме як ядерні, так і неядерні держави, інформує Politico, повідомляє УНН.
Деталі
Як і в багатьох інших проблемних стосунках, з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому рік тому, це оповідь про розбіжності, приховану напруженість та намагання підтримувати видимість добробуту на публіці.
Але для багатьох європейських урядів, зокрема найдавніших та найвідданіших союзників Америки, загроза Трампа щодо каральних мит проти будь-кого, хто спробує завадити йому заволодіти Гренландією, стала останньою межею. “Розрив”, на їхню думку, “тепер неминучий”, пише видання.
У приватних бесідах розчаровані європейські чиновники називають прагнення Трампа анексувати суверенну данську територію “шаленим” та “божевільним”, питаючи, чи не застряг він у своєму “режимі воїна” після своєї венесуельської авантюри, і кажучи, що він заслуговує на найсуворішу відплату Європи за те, що чимало хто вважає явним і нічим не спровокованим “нападом” на союзників по інший бік Атлантики.
“Я вважаю, що це сприймається як крок задалеко, – сказав один європейський дипломат. – Європу критикують за її слабкість проти Трампа. У цьому є певна доля правди, але є й червоні лінії”.
Високопоставлені європейські чиновники дедалі більше вважають, що настав час визнати правду про те, що Америка Трампа більше не є надійним торговельним партнером, а тим паче надійним союзником у сфері безпеки, і терміново поглянути в майбутнє. “У політиці США відбуваються зміни, і в багатьох аспектах вони є незворотними, – за словами високопосадовця європейського уряду. – Вичікування – це не вихід. Потрібно впорядковано та скоординовано перейти до нової реальності”.
Ця координація вже почалася, як і велика розмова про те, що буде далі, пише видання.
Якщо не відбудеться кардинальної зміни підходу Сполучених Штатів, цей процес, ймовірно, завершиться радикальною перебудовою Заходу, яка порушить глобальний баланс сил. Наслідки варіюються від трансатлантичної економічної шкоди через посилення торговельної напруженості до ризиків для безпеки, на тлі того, як Європа намагається захистити себе без американської допомоги, перш ніж вона буде повністю готова до цього, пише видання.
Ймовірно, Сполучені Штати також зазнають певних втрат, наприклад, через їхню здатність проєктувати жорстку силу в Африці та на Близькому Сході без доступу до мережі баз, злітно-посадкових смуг та логістичної підтримки, яку зараз надає Європа.
Перспективи після відходу США
Поряд з усіма розмовами про відповідні заходи, спрямовані на торгівлю США, дипломати та урядовці в столицях країн також розмірковують над тим, що може принести довгостроковий розрив з Вашингтоном.
Для більшості ця перспектива є болісною, вона покладе край 80 рокам мирної співпраці, взаємної підтримки та вигідної торгівлі та завдасть смертельного удару НАТО в його нинішньому вигляді. Численні уряди хочуть врятувати те, що можуть, тоді як лідерка ультраправих в Італії Джорджа Мелоні намагається відновити відносини, зазначає видання.
Але для деяких урядовців майбутнє західних союзників після відходу США неважко уявити, пише видання.
По-перше, європейські держави, зокрема ті, що не входять до ЄС, як-от Велика Британія та Норвегія, провели значну частину другого терміну Трампа, працюючи у дедалі ефективнішій групі, яка вже діє без Америки: так званій “коаліції зацікавлених” для підтримки України. Радники з національної безпеки з 35 урядів перебувають у регулярному контакті, часто зустрічаючись онлайн та особисто, а також взаємодіючи за допомогою менш формальних текстових повідомлень, пише видання. “Вони звикли шукати багатосторонні вирішення у світі, де Трамп є значною частиною проблеми”, пише видання.
Рівень довіри в цих колах загалом високий, за словами людей, обізнаних з тим, як працює група. І це не лише на рівні посадовців: національні лідери самі засукають рукави та працюють у нових тісних угрупованнях.
Лідери, зокрема Кіра Стармера з Великої Британії, Еммануеля Макрона з Франції та Фрідріха Мерца з Німеччини, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Александра Стубба з Фінляндії та Мелоні з Італії, регулярно переписуються один з одним – часто в одному груповому чаті, пише видання.
Лідери, які обмінюються текстовими повідомленнями
“За останній рік вони виробили добре відпрацьовану процедуру обміну повідомленнями щоразу, коли Трамп робить щось дике та потенційно шкідливе”, – ідеться у публікації. “Коли справи починають швидко рухатися, важко координувати дії, і цей груповий [чат] справді ефективний, – сказала одна людина, знайома з цією домовленістю. – Це багато говорить про особисті взаємини та їхнє значення”.
Ця “неформальна, але активна” система відома як Вашингтонська група (Washington Group), на честь групи європейських лідерів, які відвідали Білий дім разом з Президентом України Володимиром Зеленським минулого серпня.
Їхній підхід протягом минулого року здебільшого полягав у тому, щоб зберігати спокій та реагувати на його політичні дії, а не реагувати на його провокаційні слова, пише видання. “Цей дух змастив колеса мирного процесу в Україні, коли “коаліція зацікавлених” наблизилася до укладення рамкового мирного плану, під яким підписалися США, включаючи гарантії безпеки Америки для України. Це значне досягнення, враховуючи, що раніше Трамп виключав роль американських військових”, пише видання.
Але скандал, який Трамп влаштував через Гренландію, тепер перехилив шальки терезів, зазначає видання.
“Зник той м’який підхід до погроз американського президента. Навіть Стармер, зазвичай найобережніший з лідерів, назвав погрозу президента щодо мит “помилковою”, зокрема, очевидно, під час прямої розмови з Трампом у неділю”, пише видання.
Криза щодо Гренландії зосередила увагу на питанні, як рухатися далі без Америки поруч, зауважує видання.
“Коаліція зацікавлених починалася з України, – сказав інший дипломат. – Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми в столицях. Вони будують довіру, а також схильність до співпраці. Вони знають один одного на ім’я, і з ними легко зв’язатися та надсилати текстові повідомлення”.
Питання НАТО
Цей формат потенційно може стати підґрунтям для нового альянсу безпеки в епоху, коли США більше не підтримують НАТО та європейську безпеку. Нова домовленість не виключатиме співпрацю з Америкою, але й не сприйматиме її як належне
– ідеться у публікації.
Також у текстових чатах з лідерами Вашингтонської групи фігурує сам Зеленський, що вносить ще одну цікаву ідею. Україна є, безумовно, найбільш мілітаризованою країною серед представлених, з величезною армією, високотехнологічною індустрією виробництва безпілотників та більшим досвідом у реаліях ведення війни, ніж будь-хто інший
– пише видання.
“Хоча Україна давно прагне членства в НАТО, зараз це здається меншою цінністю, ніж колись, оскільки обіцянки Америки підкріпити будь-які гарантії безпеки з кожним днем стають все менш переконливими”, – сказано у публікації.
Якщо врахувати військову міць України, додавши до неї, крім інших, військову міць Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, потенційна збройна міць “коаліції зацікавлених” буде величезною та включатиме як ядерні, так і неядерні держави
– ідеться у публікації.
Хоча потреба Європи захищатися за меншої підтримки Америки, як зазначається, є старою темою для розмов, “останніми днями з’явився шквал ініціатив та заголовків з Брюсселя”. Офіційно ЄС вирішив бути здатним захищати себе до 2030 року.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс тиждень тому запропонував створити постійну армію ЄС чисельністю 100 000 осіб та відродив ідею Європейської ради безпеки (European Security Council) з приблизно 12 членів, включаючи Велику Британію. Фон дер Ляєн рекламувала нову Європейську стратегію безпеки (European Security Strategy), хоча деталей поки що надано мало.
Існує широка згода з тим, що ці розмови про нову архітектуру європейської безпеки мають відбутися, і швидко. Лідери ЄС зустрінуться особисто на екстреному саміті найближчими днями, щоб обговорити реакцію на погрози Трампа щодо Гренландії, хоча обговорення може бути набагато ширшим
– зазначає видання.
Оскільки Трамп має відвідати Всесвітній економічний форум у Давосі, існує також можливість особистих переговорів між європейською та американською сторонами, пише видання.
Після розмови з Мерцем, Макроном, Стармером та Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, фон дер Ляєн заявила в неділю, що європейці будуть “твердо стояти” на своєму зобов’язанні захищати Гренландію. “Ми стійко та рішуче зустрінемо ці виклики нашій європейській солідарності”, – сказала вона.
З огляду на нинішню ситуацію, також знадобиться певне креативне мислення, зауважує видання.