Віцепрем’єр Олексій Кулеба просуває кандидатуру Ігоря Зелінського на пост глави Державіаслужби, попри його причетність до рішень, що потенційно могли зашкодити українській авіації та фактично сприяли інтересам рф. Призначення Зелінського може виявитися стратегічноюпомилкою для країни й явно містить загрози для національної безпеки в період війни.
Віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба запропонував на розгляд Кабінету міністрів кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду керівника Державіаслужби. Разом з тим, тривала діяльність цього чиновника в Державіаслужбі містить в собі настільки відчутні ознаки небезпеки не тільки для авіаційної безпеки, а й для національних інтересів України в цілому, що його призначення може обернутися на стратегічну похибку держави з наслідками, які вже неможливо буде виправити, повідомляє УНН.
Спершу звільнив, а зараз підтримує на підвищення
Як стало відомо УНН з достовірних джерел в Уряді, віцепремʼєр Олексій Кулеба інтенсивно просуває призначення Ігоря Зелінського на посаду очільника Державної авіаційної служби України. Він вже направив відповідне клопотання на розгляд Кабміну.
Ситуація виглядає, як мінімум, дивно, оскільки в лютому 2025 року Кулеба не продовжив контракт Ігорю Зелінському і звільнив його з посади заступника голови Державіаслужби. Зелінський був “правою рукою” тодішнього очільника Державіаслужби Олександра Більчука.
Виходить, що посадовець, який ще вчора був достатньо небезпечним, щоб його “усунули” з посади, сьогодні з незрозумілих причин розглядається як особа, якій можливо довірити критично важливий для оборони та авіаційної безпеки орган. І це на фоні того, що сам Кулеба опинився під загрозою усунення з посади після корупційного скандалу, повʼязаного з операцією Національного антикорупційного бюро України “Мідас” щодо можливих корупційних схем в енергетиці, організованих Тімуром Міндічем.
У Верховній Раді вже зареєстровано проєкт постанови про його звільнення з посади Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України у зв’язку з виявленням фактів, які свідчать про системні корупційні прояви в діяльності Міністерства розвитку громад та територій України, а також неналежну організацію роботи з відновлення України.
У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначено, що З 21 травня 2022 року по 24 січня 2023 року працював головою Київської обласної державної адміністрації, при цьому журналістами та органами досудового розслідування неодноразово виявлялися корупційні дії на відбудові в цьому регіоні. Зокрема, правоохоронці розслідували справи, де посадовці звинувачувалися у завищенні цін на матеріали та привласненні бюджетних коштів шляхом махінацій з документами. Ці корупційні схеми стосувалися як відновлення житла, так і інших об’єктів інфраструктури.
Тому не виключено, що просування Зелінського на посаду голови Державіаслужби – це намагання Кулеби “забезпечити” своїх людей на ключових посадах, щоб зберегти вплив навіть після можливого усунення з посади.
Наслідки Більчука: офшори, “Ростех” і удар по обороноздатності
Контекст, в якому працював Ігор Зелінський, також багато говорить.
Уряд звільнив Більчука з посади після того, як на початку серпня 2025 року він передав супровід ремонтної документації гелікоптерів типу Ми-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd, що має прямі зв’язки з російським ВПК. Це рішення ставило під ризик експлуатацію цього типу вертольотів всіма складовими сектору безпеки і оборони України
Згодом з’ясувалося, що AAL Group Ltd, зареєстрована в офшорній юрисдикції ОАЕ, має безпосередній зв’язок з російським ВПК. А як повідомив член комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський, кінцевими бенефіціарами AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти Росії” з державного концерну “Ростех”.
Рішення Більчука було прийняте попри те, що Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM ще в 2024 році визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці.
Як “права рука” голови Державіаслужби Зелінський не міг не помічати, що відбувається у відомстві і які рішення завдають збитків інтересам держави. Більше того, й сам посадовець підписав певну кількість паперів, які відкрито і систематично руйнували авіаційну галузь в Україні.
Руйнування української транспортної авіації
Фахівці авіагалузі зазначають, що з 2020 по 2025 рік, коли Зелінський працював заступником голови Державіаслужби, відбувалося послідовне та системне руйнування транспортної авіації в Україні.
Наприклад, станом на 2016 рік у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України було більше 20 літаків Іл-76. Але вже на початку 2025 року їх залишилося лише два, та й ті не мають льотної придатності. Показово, чи не так?
Така ситуація, на думку учасників авіаринку, склалася через те, що керівництво Державіаслужби, зокрема Більчук та його заступник Зелінський, ухвалили ряд рішень, якими створили штучні перешкоди для експлуатації літаків Іл-76. Зокрема, понад 20 цих транспортних літаків були виключені з українського реєстру і перейшли під контроль росії, тому Україна втратила значну частину свого транспортного флоту в умовах війни.
Порушення санкційного законодавства та гра на користь рф
Виключення транспортних літаків з державних реєстрів і перехід їх в управління країни-агресора не єдина проблема, створена командою Більчука-Зелінського.
Працюючи на посаді заступника голови Державіаслужби, Ігор Зелінський вочевидь допустив низку порушень санкційного законодавства.
Після початку війни у 2014 році Україна запровадила санкції проти російського розробника транспортних літаків – ПАТ “Іл”. Незважаючи на це, керівництво Державіаслужби ухвалило рішення про видачу сертифікатів перегляду льотної придатності 18 літаків Іл-76 української реєстрації на основі відповідних рішень російського ПАТ “ІЛ”.
Та й на цьому порушення не закінчились. Адже вже під час повномасштабного вторгнення Ігор Зелінський, як заступник голови відомства, підписав низку таких сертифікатів. На практиці це означає, що Державна авіаційна служба України діяла в інтересах росії, яка розпочала повномасштабну війну проти України, оскільки такі рішення дозволили країні-агресору отримати кілька десятків мільйонів доларів від експлуатації українських літаків.
Варто зазначити, що таким чином керівництво Державіаслужби також проігнорувало той факт, що в Україні є сертифікована організація, яка має право здійснювати документальний супровід експлуатації транспортних літаків Іл-76. Відомство під керівництвом Більчука та Зелінського фактично поставило українських експлуатантів перед вибором – або співпрацюйте з російським розробником, або відмовляйтесь від використання Іл-76.
Безумовно, такі дії Олександра Більчука та Ігоря Зелінського на керівних посадах в Державіаслужбі мали б зацікавити правоохоронні органи, особливо Службу безпеки України, яка розслідує злочини, повʼязані з пособництвом країні-агресору та фінансуванням тероризму.
Якщо Більчука за очевидне підігравання інтересам рф вже звільнили, то призначення його “правої руки” виглядає не просто цинічним, це продовження тієї ж протизаконної діяльності, тільки під іншим прізвищем.
В умовах війни неможливо дозволяти очолювати авіаційний регулятор людині, дії якої були спрямовані на послідовне руйнування авіації, потураючи російським інтересам та шкоду національній безпеці.