США офіційно повідомили Україну, що її удари по російських нафтових об’єктах, зокрема в Новоросійську, вплинули на американські капіталовкладення в Казахстані. Це пов’язано з інтересами американських фірм у Каспійському трубопровідному консорціумі.
США висловили застереження Україні, що її атаки на російські нафтові споруди мають вплив на американські інвестиції в Казахстані. Посол України в США Ольга Стефанішина запевнила в отриманні офіційного дипломатичного листа.
Ми почули, що українські удари по Новоросійську чинять вплив на деякі американські капіталовкладення, які проводяться через Казахстан. І ми почули від Державного департаменту, що нам варто утримуватися від, знаєте, атак на американські інтереси
– зазначила посол Ольга Стефанішина на брифінгу.
Позиція Сполучених Штатів щодо небажаності нанесення ударів по нафтовій інфраструктурі Новоросійська має не політичне, а насамперед економічне та корпоративне підґрунтя. Мова йде про охорону інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких є й американські фірми. Про це в коментарі для УНН розповів екс-спікер НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Позиція США не є новою та не залежить від адміністрації
Зі слів експерта, подібна обережна позиція Вашингтона сформувалася не тепер і не є виключно позицією діючої адміністрації.
“Важливо підкреслити, що така позиція була і в попередньої адміністрації у Штатах. Байден також був проти”, – відзначив експерт.
Гальчинський підкреслює, що причини цієї позиції лежать значно глибше, ніж відкрита дипломатія чи військово-політичні роздуми.
Американський інтерес у Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим чинником, зі слів експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська компанія виступає акціонером Каспійського трубопровідного консорціуму. Це “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, дочірня структура американського енергетичного гіганта “Chevron”. Їй належить 15% акцій цього консорціуму”, – повідомив він.
Разом з тим, як уточнює Гальчинський, вагома частка в консорціумі залишається і за російською державою.
“Так само там російській державі належить 24% через компанію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на сьогодні не зазнала змін”, – зауважив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта і реакція Казахстану
Експерт наголошує, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Саме через це, зі слів експерта, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року викликали гостру реакцію не лише США, а й Казахстану.
“Коли були перші удари по портовій інфраструктурі, нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року, тоді Казахстан досить обережно, але різко зробив заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти і відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього дійсно транспортується 80% видобутої в Казахстані нафти”, – сказав він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Видобувають нафту в Казахстані акціонери КТК – казахські і міжнародні, в тому числі американський “Chevron””, – зауважив Гальчинський.
При цьому альтернативних шляхів для експорту таких обсягів фактично немає.
“Альтернативних шляхів там немає, по суті, немає”, – підкреслив він.
Удари по Новоросійську обмежують пропускну здатність
Експерт наголошує, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають прямий технічний ефект.
“Фактично нашими ударами обмежується пропускна здатність експорту терміналу в Новоросійську, в тому числі через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Це означає, що наслідки відчуває не лише росія. Удар не лише по росії, а й по міжнародних інтересах. Зі слів Гальчинського, саме цей фактор і є ключовим у позиції США.
“Це вплив не тільки на росію, не тільки на інтереси росії, але і на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан і міжнародні акціонери, серед них “Chevron””, – відзначив він.
Експерт уточнив, що йдеться про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” створена, очевидно, для управління трубопроводом і для інвестицій в трубопроводи”, – зауважив Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не заборона
Зі слів Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не означає вимоги припинити подібні дії, а скоріше є спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як жорстка заборона, але ніхто не казав: ви мусите або ви зобов’язані не бити по цій інфраструктурі. Це було радше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – пояснив він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі.
“По суті, КТК теж може бути воєнною ціллю, тому що 24% акцій консорціуму належать російській федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує вигоду від його роботи”, – зазначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає зради. Це, швидше, дипломатичний жест зі сторони Штатів. Вони мусили якось відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії і наші інтереси”, – пояснив він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що дана ситуація дає Україні не лише військовий, а й політико-економічний інструмент.
“Ми повинні розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати на переговорах”, – сказав він.
Експерт пояснив, що йдеться не обов’язково про постійні удари, а про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна вбудовувати в переговорну логіку”, – зауважив Гальчинський.
За його словами, така позиція відкриває можливість для переговорів.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на росію.
“Це не означає, що хтось підтримує росію. Це означає, що ми можемо використовувати цей фактор для отримання більш вигідних рішень для України. Наприклад у питанні того ж тіньового флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, у подібній конфігурації Україна опиняється не лише у ролі сторони, що захищається, а й у ролі гравця, який впливає на глобальні енергетичні процеси.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Фінська затока і природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант у росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
Зі слів експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не лише через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично підрізаний до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально працювати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
У підсумку, зі слів Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та чутливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно будуть враховувати всі сторони”, – підсумував він.