Служба безпеки України проводить ретельну перевірку кандидата на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, враховуючи ймовірну небезпеку для держави. Раніше Зелінський гальмував застосування авіатранспорту для потреб армії та узаконював папери підсанкційних російських фірм.
Державна служба безпеки України проводить спеціальну перевірку кандидата на керівну посаду в Державіаслужбі Ігоря Зелінського, під час якої буде взято до уваги можливу шкоду державі від даного призначення. Про це було повідомлено у Міністерстві розвитку громад і територій України у відповідь на запит УНН.
Раніше віцепремʼєр Олексій Кулеба виніс на розгляд уряду кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду очільника Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач пояснив журналістам, що відомство перебувало в пошуку кращого претендента.
Спеціальна перевірка СБУ
“Стосовно ймовірної загрози інтересам країни у випадку прийняття кадрових рішень стосовно І. Зелінського, інформуємо, що Державна служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 сповістила про врахування даного питання відповідними підрозділами СБУ в ході здійснення службової діяльності та у випадку виникнення передбачених законодавством підстав буде вжито всіх необхідних заходів реагування”, – зазначено у відповіді міністерства.
Водночас у відомстві додали, що Національне агентство України з питань держслужби проводило оцінювання результатів діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, наприклад, у грудні 2024 року його роботу було оцінено як “відмінну”, в той час, як роботу голови Державіаслужби Олександра Більчука у 2024 році оцінили як “позитивну”.
Більчук був відсторонений восени 2025 року через рішення про передачу забезпечення ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець не врахував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку російської війни проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка має звʼязок з російським оборонно-промисловим комплексом. Остаточним бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського державного концерну “ростех”.
Слід відзначити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для взаємодії, вочевидь через звʼязок компанії з Російською Федерацією.
Рішення Зелінського, які ймовірно завдали шкоди державі
Зелінський був звільнений трохи раніше – у лютому 2025 року. Як повідомляв УНН раніше, представники авіаційного ринку України характеризують час перебування Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час систематичного та навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, і ті не мають можливості літати.
Фахівці стверджують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та по суті перейшли під контроль Росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що безсумнівно є підривом обороноздатності країни.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без зайвої паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання авіатранспорту в інтересах України.
Втім, уже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальним збитком державі.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення Росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський не врахував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідне забезпечення літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та реальними наслідками управлінських рішень ставить гостре питання про критерії оцінювання результативності державних службовців в умовах воєнного стану. Якщо легалізація документів підсанкційних російських компаній, блокування використання транспортних літаків армією та втрата десятків бортів на користь країни-агресора кваліфікуються як “відмінна” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини проти інтересів країни
Опитані УНН експерти вказують, що подібні дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої країни і можуть бути кваліфіковані як допомога державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже серйозні і грубі порушення (прийняття рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК Росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх відносин, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
У той же час юрист Дмитро Касьяненко зазначив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи непрямої взаємодії, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з РФ”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності оприлюднені факти та офіційні відповіді органів влади свідчать, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського головою Державіаслужби виходить далеко за рамки звичайного кадрового рішення. Йдеться про системні управлінські дії, які в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це в свою чергу створює серйозні ризики для національної безпеки у випадку призначення такої людини керівником авіаційного регулятора, що має доступ до важливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не тільки у реагуванні після факту, а у запобіганні кадровим рішенням, які можуть повторно завдати шкоди стратегічним інтересам України.