Служба безпеки України здійснює спеціальну перевірку кандидата на пост очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, зважаючи на ймовірну шкоду державі. Раніше Зелінський перешкоджав використанню авіатранспорту для потреб армії та узаконив документацію підсанкційних російських фірм.
Служба безпеки України проводить ретельну перевірку кандидата на керівну посаду Державіаслужби Ігоря Зелінського, беручи до уваги можливу загрозу державі від такого призначення. Про це було повідомлено в Міністерстві розвитку громад та територій України у відповідь на запит УНН.
Раніше віцепрем’єр Олексій Кулеба запропонував на розгляд Кабінету міністрів України кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду глави Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач роз’яснив журналістам, що відомство перебувало у пошуках найкращого кандидата.
Спеціальна перевірка СБУ
“Стосовно можливої загрози інтересам держави в разі прийняття кадрових рішень щодо І. Зелінського, повідомляємо, що Служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 поінформувала про врахування даного питання відповідними підрозділами СБУ в процесі здійснення службової діяльності та в разі появи передбачених законодавством підстав буде вжито вичерпних заходів реагування”, – зазначено у відповіді міністерства.
Разом з тим, у відомстві додали, що Національне агентство України з питань державної служби проводило оцінювання досягнень службової діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, наприклад, у грудні 2024 року його діяльність була оцінена як “чудова”, в той час, як роботу голови Державіаслужби Олександра Більчука в 2024 році оцінили як “позитивну”.
Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу забезпечення ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих компаній, здатних виконувати дані функції з 2014 року, після початку російської агресії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка пов’язана з російським військово-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського державного концерну “ростех”.
Слід зазначити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці, вочевидь через зв’язок компанії з російською федерацією.
Рішення Зелінського, що явно завдали шкоди державі
Зелінський був звільнений дещо раніше – у лютому 2025 року. Як повідомляло УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника очільника Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного та навмисного руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, і ті не мають льотної придатності.
Експерти наголошують, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці судна були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки очільника Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до військово-промислового комплексу країни-агресора.
Як роз’яснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та реальними наслідками управлінських рішень ставить гостре питання про критерії оцінювання ефективності державних службовців в умовах війни. Якщо легалізація документів підсанкційних російських компаній, перешкоджання використанню транспортних літаків армією та втрата десятків бортів на користь країни-агресора кваліфікуються як “чудова” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини проти інтересів держави
Опитані УНН експерти зазначають, що подібні дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої держави і можуть бути кваліфіковані як пособництво державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже жорсткі і грубі порушення (ухвалення рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх стосунків, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
У той же час, юрист Дмитро Касьяненко зазначив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності, оприлюднені факти та офіційні відповіді органів влади свідчать, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського очільником Державіаслужби виходить далеко за рамки звичайного кадрового рішення. Йдеться про системні управлінські дії, які в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це, своєю чергою, створює серйозні ризики для національної безпеки в разі призначення такої людини керівником авіарегулятора, який має доступ до чутливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не лише у реагуванні постфактум, а у недопущенні кадрових рішень, які можуть повторно завдати шкоди стратегічним інтересам України.