Аналіз продемонстрував, що певні сучасні варіації вірусу пташиного грипу H5N1 мають більшу схильність до інфікування клітин великої рогатої худоби, аніж їхні попередні аналоги. Це підкреслює потребу в пильному спостереженні, враховуючи поширення вірусу серед молочного поголів’я та його ймовірний пандемічний характер.
Вірус пташиного грипу H5N1, широко знаний як пташиний грип, провокує епідемії серед молочних корів у Сполучених Штатах від березня місяця 2024 року. Наразі науковці, що вивчають пристосування вірусів пташиного грипу H5N1 до великої рогатої худоби, встановили, що певні з нових варіантів мають схильність краще інфікувати клітини та тканини корів, аніж певні старіші варіанти, повідомляє УНН, посилаючись на Phys.org.
Деталі
Розвідка, видана в журналі Nature Communications та проведена вченими з Центру вірусологічних досліджень MRC при Університеті Глазго, проаналізувала значну групу вірусів, що представляють понад 60 років еволюції H5N1. Дослідники стверджують, що їхні наслідки акцентують на нагальній необхідності продовження діагностування та моніторингу, особливо в міру того, як вірус продовжує ширитися серед молочного стада і залишається потенційною пандемічною небезпекою.
Виявлення H5N1 у корів навесні 2024 року стало несподіванкою, оскільки раніше вважалося, що віруси грипу не викликають епідемій серед великої рогатої худоби. Проте, вірус H5N1 знаний своєю можливістю розповсюджуватися між ссавцями, що викликає занепокоєння щодо його подальшого розповсюдження на інші види тварин. Оскільки вірус і далі циркулює та адаптується між ссавцями, існує ризик появи нових штамів, які мають більшу здатність інфікувати людство. Це підкреслює значущість безперервного нагляду за домашніми тваринами, враховуючи сільськогосподарських.
Дослідження продемонструвало, що здатність вірусів H5N1 інфікувати клітини корів і тканини молочної залози не регулюється багатьма вірусними генами і залежить від змін, які віруси поступово набували з часом. Дослідники також виявили, що віруси пташиного грипу сильно відрізняються за здатністю розмножуватися у клітинах корів. Це сигналізує, що певні віруси пташиного грипу вже можуть бути ближчими за інших до можливості інфікувати велику рогату худобу і, можливо, інших ссавців.
Професор Пабло Мурсія із Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго заявив: “Віруси грипу постійно змінюються, і ця стрімка еволюція дозволяє їм інфікувати нові види тварин. Чим краще вони адаптуються до зараження ссавців, тим більша ймовірність заразити та адаптуватися до людини – як ми спостерігали під час пандемії свинячого грипу 2009 року”.
Професор Массімо Пальмаріні з Медичного центру Еразмуса та Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго додав: “Наша робота показує, що різні віруси пташиного грипу мають абсолютно різні здібності інфікувати клітини і тканини корів. Хоча штам, який розповсюджується нині серед великої рогатої худоби в США, безумовно, є найбільш адаптованим на поточний момент, існують й інші віруси птахів, які потенційно можуть заразити корів, якщо їм надати таку можливість”.