“Інцидент Odrex” виявився індикатором фундаментальних проблем української медицини: недосконалого законодавства, відсутності ясних правил відповідальності та інструментів професійного нагляду. Фахівці та політики акцентують: без лікарського самоврядування та відкритих механізмів оцінки медичного забезпечення – система не має шансів на успіх.
Українська система охорони здоров’я вже тривалий час перебуває у стані часткового регулювання. Нормативно-правові акти, які повинні рівною мірою захищати як медичних працівників, так і пацієнтів, фактично часто не діють ні на користь одних, ні на користь інших, повідомляє УНН. У певних ситуаціях законодавство не надає лікарям зрозумілих інструкцій і гарантій, в інших – залишає пацієнтів наодинці з наслідками лікарських упущень.
Однак найбільшу небезпеку становить не тільки незрілість законодавства, але й сліпа підтримка лікарів, яка іноді перетворюється на свідоме приховування та виправдання серйозних лікарських помилок колег. У подібній ситуації система фактично втрачає внутрішні механізми самоконтролю та професійної підзвітності.
Як зазначає колишній очільник Міністерства охорони здоров’я України Олег Мусій, існуюча модель регулювання медицини в Україні не створює балансу між державним наглядом і професійною відповідальністю самих лікарів.
Сьогоднішнє законодавство, ті інструменти, які функціонують в медицині, не оберігають ані лікарів, ані пацієнтів. Це пов’язано з тим, що в нас залишилася до сьогодні застаріла система з радянської епохи управління в охороні здоров’я. Так звана командно-адміністративна система, де за фах лікаря відповідає Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я чи департаменти на місцях і медичні установи. А самі лікарі не мають такого ефективного та перевіреного часом надійного механізму, який існує в країнах, наприклад, Європи, і називається професійне самоврядування
– вказує на головну проблему сучасної медицини Мусій.
Саме відсутність професійного самоврядування, за словами екс-міністра, позбавляє медичну сферу засобів внутрішньої оцінки дій лікарів і дієвого реагування на порушення нормативів.
Погоджується з ним і народний депутат України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичного забезпечення та медичного страхування, вона заявила, що в Україні не вистачає чітких процедур доступу до медичної документації, незалежних експертиз, прозорих інструментів оцінки медичної допомоги та відсутній баланс відповідальності між лікарем, установою та власниками.
Окремі резонансні випадки в медицині вкотре демонструють, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та уніфіковані правила, які одночасно захищають і пацієнта, і лікаря. Коли виникають протиріччя, суспільство прагне зрозуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто винен і які висновки будуть зроблені. Але сьогодні в українському законодавстві недостатньо механізмів, які гарантують прозорість та справедливість у подібних випадках
– зазначила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить точного визначення, що являє собою медичний інцидент, у яких ситуаціях мова йде про кримінально карану недбалість, а коли – про клінічну похибку, яка вимагає експертного розгляду, а не каральної реакції. Дмитрієва оголосила про законодавчі зміни, які за задумом будуть захищати права пацієнтів, забезпечуватимуть справедливу та професійну оцінку дій лікарів, мінімізують необґрунтовану криміналізацію медичної практики, сформують культуру безпеки пацієнта та чесності в медичних закладах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного розв’язання, яке послужить і людям, і медичній спільноті
– підкреслила нардеп.
Смерть пацієнта і підозра двом лікарям
Одним із найбільш промовистих прикладів стала смерть одеського бізнесмена Аднана Ківана – справа, що стала основою так званої “Справи Odrex” і дала поштовх широкому суспільному обговоренню.
Відомо, що протягом останніх пів року свого життя Аднан Ківан лікувався саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалася онкологиня Марина Бєлоцерковська, яка, за відомостями редакції УНН, підтримувала контакт з родиною пацієнта та давала рекомендації щодо подальшої терапії.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Оперативне втручання, в свою чергу, здійснював хірург Віктор Русаков – давній приятель родини Ківанів. За інформацією журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у нещодавно збудованому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Проте це не завадило самому Русавоку після смерті свого пацієнта, стверджувати, що він не мав жодного відношення до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям оголошено підозру у кримінальному провадженні щодо смерті Аднана Ківана. Медикам закидають неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). На даний момент і Русаков, і Бєлоцерковська відсторонені від медичної діяльності та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з обов’язком носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Бєлоцерковську в досить короткі терміни звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під звільнення потрапила частина медперсоналу, який був причетний до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили суттєві недоліки, внаслідок яких у пацієнта розвинувся сепсис, що на тлі онкологічного процесу призвів до смерті.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, покладаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта. Як підтверджено комісійною судово-медичною експертизою, при наданні медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла спричинити неконтрольований розвиток інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Окрім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, зважаючи на стан його здоров’я, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на тяжкість звинувачень, Русаков отримав широку публічну підтримку з боку частини медичної спільноти. Втім, експерти застерігають: сліпий захист конкретного лікаря без аналізу фактів і медичних стандартів не тільки не допомагає системі, а й підриває довіру до професії.
На думку колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, яке дозволило б професії самостійно реагувати на порушення стандартів і морально-етичних норм.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я поруч з державою. Держава відповідає за державні речі, а за професійні речі – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони управляють системою, тоді ця система збалансована і від цього виграють не тільки лікарі, а виграють і пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального контролю, професійної підзвітності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити головне – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може бути індульгенцією від відповідальності за згублене людське життя через халатність чи помилки.
“Справа Odrex” як ознака системної недуги галузі
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex” – історії, яка виходить далеко за рамки однієї трагедії через ймовірну лікарську халатність. Родичі загиблого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та об’єктивному розслідуванні, заявляючи про численні випадки можливих медичних порушень у приватному медзакладі.
Саме тому все більшої підтримки набуває громадський рух Stop Odrex, який закликає не замовчувати проблему, а публічно ділитися власними історіями, пов’язаними з лікуванням у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та рідні тих, хто помер після лікування там, створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих та оприлюднюються новини, щодо ходу кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна розповісти власну історію, пов’язану з лікуванням в Odrex: анонімно, або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та у ЗМІ і без.
Рідні померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронців та влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають знайти справедливість. Адже, за їхніми словами, звичайним громадянам України важко протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси. Завдяки яким може залучати дорогих адвокатів та реалізовувати медійні кампанії для відбілювання іміджу.