Заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не звертає увагу на інформацію щодо кандидата на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Журналістські розслідування вказують на ймовірну загрозу національній безпеці через його минулу діяльність.
Відповідальний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не бере до уваги обставини, які, згідно з відомостями журналістських розслідувань, показують, що колишня робота кандидата на голову Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних позиціях у даному органі могла заподіяти шкоду національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, пише УНН.
Претендент на посаду голови Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного кандидата на крісло очільника Державіаслужби. Раніше він обіймав посаду заступника голови цього авіаційного регулятора та був увільнений у лютому минулого року за розпорядженням віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного сектору характеризують час перебування Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як етап систематичного та навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося тільки два, та й ті не в змозі літати.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та фактично опинилися під контролем росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення навмисних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років було можливо експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократичної тяганини з їх переоформлення між різними установами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаційного сектору та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перепон для використання транспортних літаків в інтересах України.
Однак вже через пів року, в грудні, він змінив думку, стверджуючи, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Крім того, Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як роз’яснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед дилемою: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти вказують на необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на запитання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз пропрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не звертати уваги на минулу діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка очевидно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі будуть ігноруватися.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко відокремлювати лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Проте, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Слід зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки що не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.