Уряд розглядає варіант призначення Ігоря Зелінського на посаду очільника Державіаслужби без проведення відкритого змагання. На думку фахівців, подібне рішення, ухвалене без прозорого процесу обрання, наражає на ризик авіаційну безпеку, обороноздатність і підриває віру в державні інститути.
Питання щодо призначення нового керівника Державної авіаційної служби України стає все більш значущим з точки зору системного державного управління. Адже воно підняло питання про можливість того, щоб стратегічно важливий регулятор у сфері авіаційної безпеки очолювала особа, висунута без публічного відбору, проштовхнута в ручному режимі, як зазначає УНН.
В умовах повномасштабної війни, коли авіаційна сфера безпосередньо поєднана з обороноздатністю, міжнародною взаємодією та політикою санкцій, будь-яке рішення щодо кадрового питання в цій галузі має бути максимально зваженим, прозорим і професійним. З цієї причини вимога щодо проведення відкритого конкурсу для вибору керівника Державіаслужби – це не формальність, а питання національної безпеки.
На даний момент уряд розглядає можливість висунення на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського – колишнього заступника керівника цього органу. Його кандидатуру для розгляду Кабінетом Міністрів в кінці 2025 року запропонував віцепрем’єр Олексій Кулеба.
Хто такий Ігор Зелінський
Зелінський обіймав посаду заступника Голови Державіаслужби з 2020 року, але у лютому 2025-го Олексій Кулеба його звільнив.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як епоху системного та цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі налічувалося більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, та й ті не є придатними до польотів.
Експерти підкреслюють, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру і фактично перейшли під контроль росії. В цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перепон для використання Іл-76 в Україні, що безумовно є підривом обороноздатності країни.
Крім того, ще з 1990-х років була можливість експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократичної тяганини, пов’язаної з їх переоформленням між різними відомствами, включаючи Міністерство оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень від представників авіаційного ринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Проте, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що становить матеріальну шкоду для держави.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила обмеження проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством є забороненою.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично, таким чином, він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Крім того, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні існує сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Зелінський в Державіаслужбі був “правою рукою” голови регулятора Олександра Більчука. Восени 2025 року Уряд звільнив Більчука через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець знехтував наявністю в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір зупинився на офшорній структурі, яка пов’язана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Варто зауважити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці, очевидно через зв’язок компанії з російською федерацією.
Отже, очевидно, співпраця з компаніями, пов’язаними з росією, була звичною практикою для Державіаслужби за часів Більчука-Зелінського.
Опитані УНН експерти відзначають, що подібні дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої країни і можуть бути кваліфіковані як сприяння державі-агресору.
Системна проблема призначень за лояльністю
Політолог Володимир Цибулько стверджує, що практика призначення керівників без конкурсів веде до деградації державних інституцій. За його словами, якість управлінців, призначених в ручному режимі, є надзвичайно низькою, а наслідки їх діяльності – руйнівними для функціонування органів влади.
“Насправді, якість призначених поза конкурсами функціонерів дуже низька, і це призводить просто до катастрофічних наслідків”, – зазначив він у коментарі УНН.
Ключова проблема, за оцінкою експерта, полягає в тому, що людей відбирають не за рівнем компетентності, а за критерієм особистої відданості, що неминуче призводить до збоїв у роботі органів влади:
“Тобто маємо не тільки некваліфікованих людей на посадах, які призначаються лише за фактором відданості “вождю”, але фактично збій всієї функціональної діяльності тих чи інших лідерів завдяки некваліфікованим людям”, – підкреслив Цибулько.
Слід зазначити, що у випадку Державіаслужби ці “збої” можуть мати значно серйозніші наслідки для країни. Адже це не просто регулятор.
Державіаслужба відповідає за сертифікацію авіаційної техніки та підприємств, зокрема й авіабудівних, що виконують оборонні замовлення. Крім того, регулятор контролює допуск компаній до авіаційного ринку, відповідає за безпеку польотів тощо. У післявоєнному відновленні саме авіація може стати одним із головних рушіїв розвитку економіки.
Політолог нагадав, що відкриті конкурси на державні посади можуть проводитися вже зараз за рішенням Кабінету міністрів.
“До речі, конкурси ж застосовуються. Подекуди. Тобто, по-різному. Подекуди застосовуються. Обовʼязок для всіх може впровадити Кабмін своєю постановою”, – зазначив Цибулько.
Нагадаємо
Служба безпеки України проводить спеціальну перевірку кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського, під час якої врахує можливу шкоду державі від такого призначення.