Київ зіштовхується з нестійким енергозабезпеченням та загрозами для обігріву; важливі об’єкти функціонують завдяки генераторам, проте житлові масиви не мають запевнень. Місто одержує сприяння від міжнародних партнерів, проте залишаються труднощі з інфраструктурою та приготуванням до зимового періоду.
Київ переживає зиму в обставинах непевного постачання електроенергії та нерівномірних загроз для обігріву: місто підтримує критично важливі об’єкти на генераторах і пересувних теплових рішеннях, але для житлових секторів гарантії безперебійності відсутні. Найбільш уразливі ланки — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від помп і стан внутрішньобудинкових мереж, а також перепони, що стримують розвиток розосередженої генерації.
З початку року російські війська здійснюють по Києву потужні ракетно-дронові удари, завдання яких — зруйнувати енергосистему столиці та зробити мегаполіс непридатним для проживання принаймні у холодну пору року.
Всього після однієї такої атаки 24 січня, за відомостями від мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоповерхових будинків залишилися без опалення.
Більшість з них ті, які вже двічі підключали або намагалися підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– уточнив Кличко.
За його словами, найбільш складна ситуація утворилася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і знавець Олексій Кущ, говорячи про ситуацію в столиці, зазначає прямо: локально на Позняках (мікрорайон у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та обігрівом складається катастрофічна обстановка. Причому по сегментах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (потрапив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найтриваліші, — ред.) відключення. Будинок фактично замерзає і всім байдуже
– зазначає він.
У соцмережах кияни також пишуть про важкі побутові умови. У деяких будинках по декілька діб немає світла. Негаразди з водопостачанням, адже через відсутність електроенергії помпи не подають воду у багатоповерхівки. У квартирах містян — низькі температурні показники, адже не працює опалення. У поєднанні з морозами двох останніх тижнів це призвело до того, що у будинках почали лопатися труби й батереї. Житло людей затоплює водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки здали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, у прокуратурі Києва зараз ведуть 12 кримінальних проваджень, у межах яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується імовірної службової недбалості посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який надав редакції ексклюзивний коментар, заявляє: загрози для тепла й електрики визначаються не так комфортом, як базовою життєздатністю міста.
Ситуація вкрай критична, адже ключові джерела тепла працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії зростає
– говорить він.
Найбільш чутлива проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника, УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6, працюють далеко не в повну силу. Саме це створює основну лінію напруження: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже ризикованій зоні, якщо м’яко сказати”.
Однак паралельно Київ намагається спиратися на існуючі резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — мобільні рішення.
Київ, як відзначає експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можна підключати в те місце, де в цьому визріває потреба.
Він наводить приклад оперативного посилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновки щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить суворий.
Ми всі бачимо, що ситуація теж критична. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і скорочуються проміжки, коли це світло є
– акцентує Сергієнко.
Однак місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Типу лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут таки наголошує, що є межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Водночас, говорячи про електропостачання Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Що стосується електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш поширені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механіку:
Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
– розтлумачує Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладались у автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж заявляє прямо:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко концентрується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивезти з влади, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта звучить критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половина цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто говорить, що вони не спроможні забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити еквразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електроенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки, колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.