Україна взяла на себе зобов’язання вдосконалити процес обрання Генпрокурора відповідно до європейських стандартів, однак це не передбачає проведення відкритого змагання. У економічно розвинених державах Європи Генерального прокурора призначає уряд або президент країни.
Європейська інтеграція України неминуче пов’язана з глибокими законодавчими реформами та пристосуванням до європейських норм. Однак у деяких обговореннях все частіше виникає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи формуємо власні комбіновані моделі, яких у самій Європі не існує, повідомляє УНН.
Одне з таких обговорень стосується питання призначення та усунення з посади Генерального прокурора України.
Нещодавно ряд реформаторів з громадського суспільства наполягає: Генерального прокурора потрібно вибирати на конкурсних засадах за участі активістів, посилаючись на “найкращі європейські норми”. Але чи це так насправді?
Що конкретно зобов’язалася здійснити Україна
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький нагадує, що 11 грудня 2025 року було прийнято спільну заяву Комісара ЄС з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один із пунктів цього документа звучить наступним чином: “Здійснити всебічний перегляд процесу висування та звільнення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до найкращих європейських зразків”.
Таким чином, за словами колишнього прокурора, заява не містить жодної згадки про змагання. Вона також не роз’яснює, що саме слід розуміти під “найкращими європейськими зразками”. Проте саме на основі цього формулювання виник політичний посил: в Україні має бути конкурс на посаду Генпрокурора.
А що насправді є “кращим європейським зразком”?
Броневицький наводить справжні європейські норми економічно розвинених країн, системи яких вважаються еталонними.
За сукупністю показників (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, ІЛР) до першої п’ятірки європейських держав входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Швеція. І ось як у цих державах призначають Генерального прокурора, розповідає Броневицький.
Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.
Швейцарія: Генерального прокурора обирає Федеральні збори (спільне засідання обох палат парламенту).
Франція: кандидатуру висуває міністр юстиції, призначає президент Республіки.
Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, формально затверджує монарх.
Швеція: призначення здійснює уряд.
Жодна з цих держав не проводить змагання.
І це не “відхилення від норм”, а європейська норма як така.
То в чому річ?
Річ не в Європі. Річ в інтерпретаціях. Як влучно підмітив народний депутат Сергій Власенко, Конституція України чітко визначає порядок призначення Генерального прокурора.
У нас в Конституції зазначено, що кандидатуру Генерального прокурора призначає Президент України за згодою з Верховною Радою. Все. Ніяких конкурсів
– зауважує він.
Власенко також скептично ставиться до самої ідеї змагань у нинішньому вигляді.
За останні кілька років ми побачили, що ці змагання часто нагадують імітацію. Заздалегідь відомі переможці, маніпулювання під час процесів
– говорить нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань ймовірної корупції в правоохоронній та судовій системах.
Як приклад він навів змагання до апеляційних адміністративних судів, де, за даними Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів опинилися діючі члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та працівники самих конкурсних органів.
Конституція: ще один вагомий аргумент
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині порядку обрання Генерального прокурора – не плануються.
Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах воєнного стану є неможливими
– стверджує парламентарій.
Крім того, за його словами, парламент на даний момент не має жодних намірів змінювати порядок призначення Генпрокурора, а претензій до нинішнього керівника прокуратури у депутатів немає.