Недостатня обізнаність громадян щодо Програми медичних гарантій та їхніх прав на отримання медичної допомоги створює передумови для зловживань.
Про це повідомила голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак, коментуючи Укрінформу запуск роботи представників пацієнтів у п’яти медичних закладах.
“Незнання пацієнтами Програми медичних гарантій, а також того, за що та скільки сплачує держава, є основою для маніпуляцій, які стверджують, що нічого безкоштовного не існує, особливо у воєнний час. Це спроба в той чи інший спосіб говорити про негативну ситуацію та навіть у найскладніший для країни період вимагати від пацієнтів кошти за послуги, які повністю покриваються державою”, – зазначила Гусак.
Вона підкреслила важливість використання різноманітних засобів для інформування українців про їхні права під час отримання медичної допомоги. Зокрема, у 2023 році НСЗУ активізувала комунікацію з обласними департаментами охорони здоров’я, діяльність гарячої лінії 16-77 та роботу зі зверненнями пацієнтів.
Минулого року за програмою медгарантій надавачам послуг було виплачено понад 132 мільярди
“Нашою метою є стимулювання надавачів медичних послуг до зміни своєї поведінки стосовно виконання угод з НСЗУ. Ми завжди наголошуємо, що всі скарги, що передбачено договором медичного закладу з НСЗУ, мають вирішуватися на рівні керівництва установи. Тому ми застосували такий інструмент, як представник пацієнта, що практикується у багатьох країнах”, – сказала Гусак.
За її словами, цей пілотний проєкт реалізується у партнерстві зі Світовим банком. За результатами його проведення будуть розроблені рекомендації для роботи з пацієнтами як для медичних установ, так і для закупівельника медичних послуг, яким є НСЗУ.
Гусак нагадала, що проєкт впроваджується у п’яти лікарнях. Медичні заклади обиралися за критерієм найбільшого фінансування, оскільки у великій багатопрофільній лікарні, де медичну допомогу отримує значна кількість людей, можна виявити проблеми за різними напрямками та зрозуміти, що саме цікавить пацієнтів.
“Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта – ред.) з питаннями щодо можливості безоплатного отримання діагностики, призначеної лікарем. Також окремі лікарі надають направлення з рекомендацією отримати послугу у приватних медичних закладах, хоча пацієнти можуть отримати ці послуги безоплатно в межах Програми медгарантій. Крім того, представники пацієнта допомагають оформлювати скарги у випадках вимагання коштів, і, на жаль, такі випадки вже трапляються. Також, через представників пацієнта, українці висловлюють подяку окремим лікарям за проведене лікування”, – розповіла Гусак.
Минулого року майже 300 тисяч пацієнтів отримали реабілітаційну допомогу – НСЗУ
Вона зазначила, що представники пацієнта також мають багато роздаткових матеріалів та можуть надати вичерпну інформацію щодо Програми медгарантій. Вони пройшли відповідне навчання та мають форму для фіксації звернень від пацієнтів.
Водночас, поки що не йдеться про те, що всі медичні заклади будуть зобов’язані мати у штаті представників пацієнта. “Ми прагнемо спочатку визначити, як це може функціонувати та як найефективніше реалізувати це в майбутньому. Серед іншого, ми хочемо з’ясувати, наскільки українці інформовані про Програму медичних гарантій та надання медичних послуг”, – сказала Гусак.
Як повідомляв Укрінформ, у березні МОЗ, НСЗУ та Світовий банк започаткували пілотний проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта – це фахівці, які залучаються для роз’яснення пацієнтам у медичних закладах загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у п’яти медичних закладах: Національний інститут раку; Київська обласна клінічна лікарня; Київський міський пологовий будинок № 6; Перше територіальне медичне об’єднання Львова; Львівський обласний клінічний перинатальний центр.