У парламенті розглядають відновлення публічних змагань на держпосади, призупинених через військовий стан. Це питання важливе для здобуття 50 млрд євро від ЄС та уникнення корупційних дій.
Питання прозорих відборів на урядові позиції в Україні знову опинилося у фокусі – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, а й через низку резонансних кадрових рішень у стратегічних відомствах. Досі підхід до призначення керівництва державних органів залишається непослідовним: замість єдиного стандарту відкритості влада часто вдається до окремих “перезавантажень” певних структур, пише УНН.
Через режим воєнного стану, оголошений у звʼязку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, обовʼязковість проведення публічних конкурсів на урядові посади відсутня. Її прибрали на початку повномасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість прозорих призначень залишається – змагання законом не заборонені і в кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Такий підхід створює небезпечний приклад, коли конкурс як інструмент очищення та оновлення існує, але лише там, де вже трапився репутаційний або корупційний крах.
Одиничні рішення замість системної моделі
Як роз’яснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення змагань немає, а зміни відбуваються уривчасто.
Наприклад, за словами народної обраниці, конкурси призначають у випадках гучних інцидентів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також за її інформацією зараз обговорюється можливість оголошення змагання з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
У той же час, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення відкритих відборів на керівні посади в держорганах залишається на часі.
Я думаю, що вона актуальна була, є і буде. І не треба було припиняти ці конкурси, хоча я розумію, що конкурси теж мають свої недоліки, і їх досить багато. От як виявилося, що невелика кількість подалася на конкурс голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки глибоко кандидати перевіряються на розуміння роботи митниці
– підкреслила нардепка у коментарі УНН.
Відновлення змагань – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН роз’яснила, що поступове відновлення конкурсів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дасть можливість Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент міг його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для відновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і граничні терміни перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого добору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що відновлення відкритих конкурсів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через конкурс
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без змагання, очевидно усвідомлюючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Упереджувати кризи замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті конкурси на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке упереджуватиме кризи та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професіоналізму керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати конкурси на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобіюванню в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.