12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, які потерпіли за свої переконання, зокрема під час утисків 1972 року та нинішньої російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, в Україні відзначають День українського політв’язня. Ця традиція була започаткована у 1975 році в Мордовських таборах з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав опиратися репресіям та жорстокості радянського режиму. З того часу цього дня щорічно згадуються українці, котрі постраждали за свої політичні погляди та прагнення бути вільними.
Деталі
Саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних вертепів, розпочалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, що поклала кінець руху шістдесятників. Того року впродовж декількох днів у Києві та Львові були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець.
Подальша хвиля арештів трапилася у квітні-травні 1972 року. Загалом, у 1972-1974 роках було здійснено більше тисячі обшуків, затримано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні вірування.
Під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали піднятися на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під листом протесту підписалося 140 присутніх.
За бажання бути вільними кремль карала жорстко: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання – й виселені за межі України – в Мордовію та Пермську область росії, згодом у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, було відправлено до психіатричних лікарень.
Загалом, боротьба радянського режиму з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, виникнення руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція відзначення Дня українського політв’язня була започаткована у 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени котрої теж досить швидко потрапили під репресії.
Теперішня російська влада наслідує радянські методи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, чинити воєнні злочини, порушувати права та свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.