Пульмонолог Ростислав Любевич повідомив про латентні ознаки бронхіальної астми та значущість своєчасної ідентифікації. Він надав поради щодо надання невідкладної допомоги під час кризи та запобігання розвитку хвороби.

Бронхіальна астма – це недуга, яка може роками не давати про себе знати, але одного разу проявитися раптовим і загрозливим загостренням. Українці наразі зазнають дедалі більшого впливу факторів, що негативно впливають на респіраторну систему, і саме тому усвідомлення симптомів, каталізаторів та правил допомоги є надзвичайно важливим. Лікар-пульмонолог медичної установи “Добробут” Ростислав Любевич поділився з журналісткою УНН міркуваннями про те, яким чином розвивається астма, як підтримати людину під час нападу та що необхідно знати про дане захворювання кожному.
Деталі
Бронхіальна астма може проявитися навіть у людини, яка вважає себе цілком здоровою. Зі слів лікаря-пульмонолога, недуга часто протікає безсимптомно, і перша атака може наздогнати людину у будь-якому віці. Ростислав Любевич акцентує на важливості комбінації генетичної схильності та впливу зовнішніх факторів, зокрема забруднення атмосфери. Актуальні реалії в Україні тільки збільшують ці ризики та роблять проблему більш масштабною.
Людина може прожити значну частину життя, не підозрюючи, що у неї астма. Але бронхоспазм, що характеризується епізодом ядухи, може статися будь-коли вперше. Першопричиною хронічного запалення є поєднання спадковості та факторів довкілля (приміром, алергени), серед яких і полютанти повітря, що виникають у повітрі в часи масованих обстрілів
– пояснює пульмонолог.
Однією з найнебезпечніших ситуацій є несподіваний напад астми. Щоб надати допомогу людині при нападі, суттєво діяти оперативно та виважено, оскільки паніка тільки ускладнює стан пацієнта, зауважує Ростислав Любевич. А правильний порядок дій допоможе підтримати людину до прибуття медиків, а часом навіть уникнути серйозних ускладнень.
Якщо у людини почався напад, вкрай важливо заспокоїти її, посадовити з упором на руки, допомогти застосувати інгалятор (хворий на бронхіальну астму зазвичай його з собою має, як правило, це спеціальний пристрій турбухалер або класичний балончик сальбутамолу (“пшикалка”)) та зробити 1-2 неквапливих глибоких вдихи після повного видиху і спробувати затримати дихання на кілька секунд. Крім того, необхідно забезпечити пацієнту доступ до чистого повітря. Якщо ознаки не зникають протягом 10-15 хвилин, людина не в змозі розмовляти, має посиніння губ чи починає втрачати свідомість – необхідно негайно викликати швидку
– наголошує Ростислав Любевич.
На що звернути увагу
Своєчасне і точне діагностування є не менш важливим, адже багато пацієнтів нехтують першими сигналами. Нерідко люди звикають до тривалого кашлю або періодичної нестачі повітря та не пов’язують це з імовірною хворобою, вважаючи, що це наслідок інфекції чи перевтоми, хоча по суті, це може бути прояв астми.
Нестача повітря, відчуття свистів при диханні – типові симптоми. Мало хто приділяє увагу кашлю, який теж може бути ознакою бронхіальної астми. Також характерною ознакою є затяжний та ускладнений перебіг респіраторних інфекцій, тобто людина дуже довго і часто хворіє на ГРВІ із тривалими симптомами кашлю чи задишки. Варто звертати увагу на те, що симптоми можуть мати сезонність, наприклад, загострюватись влітку і виникати у відповідь на контакт із подразником
– зазначає пульмонолог.
Тригери
Окрема тема – каталізатори астми, які можуть бути як очевидними, так і ледь помітними. Найчастіше провокаторами є алергени тварин, пилок, цвіль, домашні кліщі, а також, забруднене повітря, акцентує лікар. Однак, певні фактори пов’язані безпосередньо зі способом життя: стрес, тютюнопаління, фізичне перенапруження. І навіть якщо цілком уникнути каталізаторів неможливо, зменшити їхній вплив – реально.
“Я завжди говорю про наймиліший і найагресивніший алерген – кота. Існує алергія на епідермальні, побутові, пилкові, харчові алергени, на лікарські засоби. Проте тригерами можуть бути і забруднене повітря, парфумерія, хімія для дому, інфекції, перенапруження чи надмірне фізичне навантаження”, – розповідає Ростислав Любевич.
Профілактика
Профілактика астми та утримання контролю над нею включає ряд важливих щоденних дій. Регулярний прийом інгаляційних препаратів – основа терапії, яку не можна припиняти навіть за відсутності симптомів, підкреслює Ростислав Любевич. Додатково лікар рекомендує вакцинацію, здорове харчування, фізичну активність та відмову від паління. Разом з тим, особливу роль відіграє ментальне здоров’я, оскільки стрес є одним з найбільш поширених і недооцінених тригерів.
Перша порада для кожного пацієнта – це уникнення подразників і постійне щоденне використання інгалятора, навіть якщо не відчуваються симптоми. Друге – вакцинація від грипу, COVID-19 і пневмококу, адже ці збудники найчастіше викликають інфекції дихальних шляхів, що може стати тригером. Третє – раціональне харчування та помірна фізична активність, відмова від куріння. Четверте – робота з психологічним здоров’ям, враховуючи теперішню ситуацію в країні, зокрема техніки самозаспокоєння і боротьби зі стресом, консультації психолога, психотерапевта чи психіатра за потреби. І останнє п’яте – періодичне відвідування сімейного лікаря чи пульмонолога
– підсумовує Ростислав Любевич.
Астма – це хвороба, яка не завжди видна, але завжди потребує уваги. Вчасне виявлення ознак, контроль тригерів і правильна допомога під час нападу можуть врятувати життя та гарантувати високу якість щоденного буття навіть людям з діагнозом.
