Як українцям зафіксувати втрату контролю над житлом на окупованій території: пояснює юристка

Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

Після початку повномасштабної агресії Росії мільйони українців залишили свої домівки – хтось вимушено евакуювався, хтось втратив житло назавжди. Але навіть ті, чиї будинки вціліли, часто не мають змоги потрапити туди або користуватися власністю. Йдеться не лише про втрату майна фізично, а й про втрату контролю над ним. Цей факт тепер можна зафіксувати юридично – у Реєстрі збитків RD4U передбачена окрема категорія А3.6 “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”, яка створена спеціально для того, щоб задокументувати ситуації, коли власник житла або іншої нерухомості втратив можливість вільно користуватися своїм майном через окупацію.

Про те, як працює цей механізм і чому він важливий, виданню ТРИБУН розповіла юристка громадської організації «Донбас СОС» Богдана Гончар.

Що таке категорія А3.6

Категорія А3.6 створена спеціально для того, щоб задокументувати ситуації, коли власник житла або іншої нерухомості втратив можливість вільно користуватися своїм майном через окупацію. Йдеться про ті випадки, коли після 24 лютого 2022 року людина не може безпечно потрапити до об’єкта, проживати в ньому, проводити ремонт або розпоряджатися ним на власний розсуд.

«Фактично йдеться не про юридичну втрату власності, а про неможливість нею користуватися. Тобто формально людина залишається власником, але не може нічого зробити без взаємодії з окупаційною “адміністрацією” чи без перетину території, яку контролює Росія», – пояснює юристка.

Категорія особливо важлива для внутрішньо переміщених осіб, які змушені були залишити свої домівки на Донбасі, Луганщині чи в інших окупованих регіонах і тепер не мають змоги повернутись.

Хто може подати заяву і як це зробити

Подати заяву за цією категорією може будь-яка фізична особа, яка володіє житловою або нежитловою нерухомістю на тимчасово окупованій території. Це також можуть зробити законні представники неповнолітніх або осіб під опікою. Якщо документи про право власності втрачено, заявник може пояснити обставини та надати будь-які наявні підтвердження.

Зробити це можна через портал “Дія” або за допомогою правозахисних організацій, зокрема ГО «Донбас СОС». Процес є безкоштовним, головне – уважно заповнити дані та дотримуватися інструкцій.

Які докази приймаються

Для подання потрібно підтвердити право власності – витяг з державного реєстру, договір купівлі-продажу, спадщину, рішення суду або технічний паспорт. Якщо офіційних документів немає, можна надати непрямі докази: публікації у ЗМІ про окупацію, офіційні повідомлення про захоплення населеного пункту, фото чи відео зруйнованого житла, а також письмові свідчення сусідів або представників ОСББ.

У деяких випадках до уваги беруться навіть офіційні відмови у в’їзді на територію чи дані, що потрапити до об’єкта можна лише через Росію або підконтрольні їй структури.

Що саме можна задекларувати

У категорії А3.6 фіксується лише вартість майна, до якого власник втратив доступ чи контроль. Інші втрати – наприклад, недоотриманий дохід від оренди або збитки бізнесу – потрібно вказувати в інших категоріях Реєстру RD4U.

Якщо ж майно не лише недоступне, а й зруйноване або пошкоджене, власник може подати паралельну заяву за категорією А3.1 (повне знищення) або А3.2 (пошкодження). У разі надання додаткових доказів система може автоматично перенести справу до відповідної категорії.

Можливість оновлення даних

Якщо ситуація зміниться – наприклад, з’явиться можливість повернутись і відновити контроль над житлом, – подану заяву можна оновити через “Дію”. Це потрібно для того, щоб реєстр містив лише актуальні дані і щоб у подальшому компенсаційні механізми були максимально прозорими.

Юридичне значення фіксації втрати

«Подання заяви за категорією А3.6 – це не просто бюрократичний крок. Це юридичний доказ того, що людина втратила контроль над своїм майном через воєнну агресію Росії, і такий факт має бути зафіксований державою», – наголошує Богдана Гончар.

Механізм відповідає статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на мирне володіння майном, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних із збройними конфліктами. Це також частина міжнародної стратегії України, спрямованої на майбутні компенсації за рахунок заморожених російських активів або через спеціальні міжнародні механізми.

Подання заяви за категорією А3.6 “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях” – це не лише формальність, а спосіб повернути собі голос і право на справедливість. Адже за кожним таким зверненням стоїть реальна історія втрати, яка сталася не з вини людини, а через злочинну агресію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *