Пам’яті воїна АТО Рустема Аблятіфова (псевдонім «Ногай») Зупинка в мовчанні 22.12.2025 09:00 Укрінформ Розмовляв кримсько-татарською та українською, знав також три додаткові мови
Політичний оглядач, правник, ветеран АТО Рустем Аблятіфов з’явився на світ в Одесі 3 грудня 1964 року.
Спершу отримав спеціальність моториста-матроса в місцевому морському професійному училищі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства. У 1991 році достроково завершив судноводійський факультет Одеської державної морської академії.
У 1992 році переїхав із сім’єю до Криму – на рідну землю. Працював на суднах Керченського виробничого об’єднання рибного господарства та Керченського морського технологічного університету. Закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.
Пізніше Рустем обіймав посаду юриста-заступника директора Фундації з питань натуралізації та прав людини «Сприяння» - організації-партнера Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні. Був серед тих, хто реалізовував унікальну акцію з набуття громадянства України кримськими татарами та особами інших національностей, депортованих у радянські часи.
Одержавши у 2002 році ступінь магістра державного управління з відзнакою в Національній академії державного управління при Президентові України, працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції. Згодом став основним консультантом юридичної служби в Представництві Президента України в АРК.
Чоловік активно долучився до Помаранчевої революції. Під час повторного голосування другого етапу виборів Президента України був очільником виборчої дільничної комісії у Харкові, де особливо активізувалися проросійські сили.
Проходив навчання у США та Канаді. Залучався Європейською комісією за демократію через право як експерт при розгляді проєктів дуже важливих законів України. Учасник великої кількості міжнародних наукових конференцій щодо державного управління, етнополітики, переміщення населення, прав людини та інше.
Рустем викладав у Кримському юридичному інституті. Стояв на чолі ради кримської громадської організації «Інститут громадянського суспільства». Був політичним оглядачем та правником. Протягом двох років працював редактором англомовної секції в агенції «Кримські новини».
У 2013 році Рустем став дієвим учасником руху «Євромайдан Крим». Після анексії Росією українського півострова його утримувала так звана кримська самооборона, утворена з асоціальних і напівкримінальних особистостей. Після нелегітимного референдуму про статус Криму чоловік був змушений виїхати з сім’єю до Львова. Там разом з іншими політичними аналітиками та юристами створили проєкт закону «Про права корінних народів України».
Разом з тим Рустем не припиняв викладацьку діяльність. Його лекції відвідували у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.
У вересні 2015 – квітні 2016 року активіст приєднався до Громадської блокади Криму, яку організували кримські та загальноукраїнські патріотичні громадські організації з метою припинення торгівлі та постачання енергії до тимчасово окупованого Криму. Рустем виконував функції координатора на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чаплинка».
У розмові Рустем говорив, що Росія пропонувала Україні $3,5 мільярда за відмову від блокади. Він разом з соратниками заснував громадську військово-патріотичну організацію «Резервний підрозділ ім. Девлєт Ґірая», головним завданням якої стали підготовка громадян до служби в армії та об’єднання учасників АТО-кримців.
Ще в січні 2015 року став добровольцем. Безпосередньо на сході України брав участь в боях з липня 2016-го по січень 2018 року, внаслідок чого отримав травму, що призвела до інвалідності.
На другий день широкомасштабного вторгнення РФ Рустем став частиною 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.
У кінці літа 2022 року захистив дисертацію «Кримська діаспора Туреччини в процесі повернення кримців на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х років)» у Львівському національному університеті імені Івана Франка та здобув ступінь доктора філософії за фахом «Історія та археологія».
Чоловік поліг 24 вересня 2022 року під час сутичок з росіянами у Херсонській області. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі для «Крим. Реалії» зазначив, що Рустем Аблятіфов чудово розмовляв кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні був дуже наполегливим. Вважав: якщо кримський татарин не володіє своєю рідною мовою, то має розмовляти державною, як мінімум з ним.
«Інколи він вступав у гостру дискусію із кримськими татарами, які не спілкувалися з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось говорив: «Ну, я ж не знаю кримськотатарської мови», відповідав: «Тоді хоча б українською мовою», – пригадував Чубаров.
Син полеглого Адільгірей написав про батька: «Він завжди відчував відразу до всього російського і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним із найважливіших принципів його життя.
Коли ми в дитячі роки жили в Криму, він змушував мене та мою сестру розмовляти тільки українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «незвично». Я цього не розумів, тому що, як і всі діти, не хотів «виділятися». Лише ставши дорослим, почав розуміти. Він помер, б’ючись з тим, що щиро ненавидів – Росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не гинуть – гинуть вороги!»
Попрощалися з Рустемом Мамут оглу Аблятіфовим у Львові 30 вересня 2022 року на площі Ринок.
Церемонія за мусульманськими звичаями відбулася в Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада. Поховали Героя на Голосківському кладовищі поруч із похованнями кримських татар.
У чоловіка залишилися дружина, син і донька.
Рустем Аблятіфов удостоєний пам’ятним знаком «За оборону Авдіївки» (2017), посмертно за особисту відвагу та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023).
Вічна згадка і слава Оборонцю!
Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Залевський, Фейсбук-сторінка Рефат Чубаров, із сайту «Крим.Реалії» та соціальних мереж
За джерелами Меморіал. Платформа пам’яті, Крим. Реалії
Кримські татари Пам’ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання