Вшановуючи пам’ять Вадима Марчака, командира дронів.

Вшановуючи пам’ять командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів Вадима Марчака Хвилина мовчання 29.12.2025 09:00 Укрінформ Мав сподівання на мир в Україні

З перших діб повномасштабної агресії професійний атлет, майстер спорту, переможець світових та європейських чемпіонатів став на оборону України. Вадим був очільником екіпажу безпілотних літальних апаратів, отримав багато відзнак. Пішов з життя на Дніпропетровщині під час артилерійського удару. 

"Я все ще не можу змиритися. Вадим – мій товариш по школі. Ми нечасто контактували, проте наші нечасті зустрічі та листування в інтернеті були наповнені теплом, спогадами та позитивом. Він був дивовижною людиною!" – зауважила однокласниця Олександра Мартиненко. 

Вадим з’явився на світ 10 січня 1995 року в Голованівську на Кіровоградщині. Закінчивши школу, юнак навчився на електрика у Голованівському ПТУ № 38, вступив до Уманського університету садівництва на факультет "Менеджмент", а згодом перевівся в Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини та отримав диплом магістра за спеціалізацією "Фізична культура і спорт". 

"Університетська родина в скорботі. З великим жалем сповіщаємо про смерть ще одного нашого героя, воїна Збройних Сил України, випускника-магістранта факультету фізичного виховання, майстра з гирьового спорту, численнного призера Чемпіонату світу та Європи з гирьового спорту, триразового чемпіона світу з гирьового спорту серед студентів – Вадима Валентиновича Марчака", – відреагували на сумну новину в освітньому закладі.

Вадим займався спортом з юних років, був вихованцем Голованівської ДЮСШ. Мав чимало нагород та досягнень: неодноразовий призер Чемпіонату світу та Європи з гирьового спорту; триразовий чемпіон світу з гирьового спорту серед студентів; рекордсмен світу серед студентів з гирьового спорту; багато разів ставав призером та Чемпіоном України з гирьового спорту. 

Юнак був членом колективу силового жонглювання гирями «Юність» Голованівської ДЮСШ та неодноразовим чемпіоном України з жонглювання гирями. 

"Вадим був старанним, небайдужим і вірним сином своєї Вітчизни", – згадують про оборонця в громаді. 

З перших днів повномасштабного вторгнення Вадим став на захист України. За час служби отримав відзнаки: нагрудний знак "Золотий хрест", нагрудний знак "Хрест Військова честь", нагрудний знак "Золотий хрест" повторно з врученням додаткової накладки – рельєфної "Гілка дубового листя", нагрудний знак "Золотий Птах" ІІІ ступеня. 

24 листопада 2025 року молодший сержант Вадим Марчак загинув під час бойового завдання неподалік Новопавлівки на Дніпропетровщині.

"Не кожній матері випало щастя мати такого сина, я абсолютно кажу правду. З Вадимом я була щаслива і міцно стояла на ногах, і в таку жахливу трагедію не вірила. У нас були прагнення про майбутнє життя українського народу в злагоді і про те, що ми переможемо ворога, а потім Україна стане найвидатнішою державою світу", – поділилася про сина мати, пані Раїса.

Попрощалися з воїном у Голованівську 28 листопада 2025 року. 

Слава Герою!

Фото: 121 обр ТрО ЗСУ, Голованівська селищна рада

Пам'ять Війна Кіровоградщина Війна з Росією Хвилина мовчання

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *