Пам’яті Героя України, зверхника «Правого сектору» Тараса Бобанича (позивний «Хаммер») Загальнонаціональна хвилина мовчання 18.01.2026 09:00 Укрінформ Був одним з перших добровольців у 2014 році, поліг під час широкомасштабної війни, обороняючи відхід товаришів по зброї
«Хаммер» бився у битвах за Піски, Донецьке летовище, Мар’їнку, Авдіївку, воював на Світлодарській дузі. Після широкомасштабного вторгнення захищав Київщину, Харківщину та Луганщину.
Тарас з’явився на світ 15 березня 1989 року у Трускавці, що на Львівщині. У 2006 році завершив Стрийську середню школу № 9, а у 2011-му – правничий факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, здобувши кваліфікацію за фахом «Правознавство». Після цього працював у одній із юридичних фірм.
Зі шкільних років цікавився історією змагання українського народу за незалежність і брав діяльну участь у патріотичних акціях. З 2007 року був членом вуличного правого руху на Львівщині, зокрема влаштовував національно-просвітницькі заходи. Восени 2013 року приєднався до «Правого сектору» і згодом став очільником Львівського обласного осередку організації.
Як провідник виявив себе під час Революції Гідності. У 2014 році Тарас зголосився добровольцем і став командиром 2-го резервного батальйону ДУК «Правий сектор». А в листопаді 2019 року його було призначено заступником Командира ДУК «Правий сектор» з питань діяльності резервних частин.
– Тарас був особливим: мислив від серця, промовляв душею, діяв усім єством. Завжди тримався трьох основ – значущості людського життя, глибокій повазі до родинних цінностей і безмежній шані до традиції. Відданий ідеалам Воїн з безмежним внутрішнім світом. Він цінував вірші та цитував філософів – справжній благородний Лицар, для якого Україна була найважливішою, – зазначено у повідомленні «Правого сектору» у Фейсбуці.
Він також бився у лавах 1-ї окремої штурмової роти під проводом Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.
У 2015 році Тарас був одним із координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — торговельної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом.
2 батальйон ДУК, яким він керував, після початку великої війни воював на Київщині, Ізюмському напрямку, а також поблизу Попасної.
Як пригадує начальник рекрутингу штабу 67-ї ОМБр Уляна Кузик, Тарас був для своїх побратимів наче батько.
– Тарас завжди ходив із хлопцями на позиції і намагався їх захистити від ворожих обстрілів. Він завжди намагався уберегти нас усіх – побратимів, посестер – завжди за всіх піклувався, турбувався, допомагав і оберігав, – говорить Кузик.
Тарас Бобанич загинув 8 квітня 2022 року біля села Вірнопілля, що на Харківщині. Він забезпечив відхід своїх побратимів, які потрапили під танковий удар.
Воїн завершив свій земний шлях на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.
24 серпня 2022 року Президент України надав Тарасу Бобаничу звання Героя України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (посмертно). Воїн, зокрема, нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки», медаллю ДУК «Правий сектор» «За відданість боротьбі», орденом «Лицарський хрест добровольця».
На честь Тараса Бобанича названо вулиці у Львові, Харкові та Яготині Київської області. Його ім’я також носить 2-й стрілецький батальйон 67-ї ОМБр.
У центрі Стрия відкрито іменну алею Тараса Бобанича та встановлено пам’ятну таблицю на фасаді школи, де він навчався. Пам’ятні дошки також встановлено на будинку на вулиці Соборності, № 5 у Полтаві, а також на будівлях головного корпусу та Інституту права Львівського університету внутрішніх справ. А на фасаді Стрийської школи мистецтв, де він навчався у класі гітари, створили мурал.
На початку 2025 року презентували документальну стрічку «Тарас «Хамер» Бобанич – присутній». Продюсером та автором задуму фільму є військовий журналіст і воїн-доброволець Михайло Ухман.
– Я знімав документальне кіно, а Тарас тоді вже воював. Я був на Мар’їнському напрямку, а Тарас – на Авдіївському. Він мені телефонував вранці і казав: «Михайле, а що ти сьогодні зробив для України?». Я кажу: «Я щойно прокинувся, ще нічого не встиг зробити». А він каже: «А я вже сьогодні вбив двох окупантів», – пригадував Ухман.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький зауважив, що Тарас Бобанич був з тих людей, які змінюють суспільство: «Він ніколи не просив нічого для себе, завжди думав про побратимів, говорив про Україну та цінності. Саме такі люди трансформують суспільство. На жаль, інколи ціною власного життя. Він дуже багато зробив для патріотичного виховання нашої молоді. Він жив як Лідер, а помер як Герой».
Слава та шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Тарас Бобанич, 67 окрема механізована бригада ЗСУ, Фейсбук-сторінка Андрій Стемпіцький, Львівська ОВА, Стрийська міська рада
За матеріалами: 67 окрема механізована бригада ЗСУ, Трускавецька міська рада, Меморіал. Платформа пам'яті
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Війна Правий сектор Війна з Росією Хвилина мовчання