Вибори у Бразилії: політика взаємовиключних ставок не дає Вашингтону втілити свою стратегію у Латинській Америці
Solid Info 22 Липня, 2026 10:38
Поширити в соцмережах:
4 жовтня 2026 року відбудуться загальні вибори у Бразилії, на яких оберуть президента. За менш ніж три місяці до голосування, згідно з даними соціологічних опитувань, спостерігається розрив між головними претендентами. Чинний глава держави Лула да Сілва випереджає Флавіу, сина екс-президента Жаїра Болсонару, на 12% у першому турі (40% проти 28%) та на 8% у другому (45% проти 37%).
Без Бразилії, яка є найбільшою економікою та ключовим ринком континенту, реалізація латиноамериканської стратегії Сполучених Штатів не може бути повною. Основною причиною невдачі Вашингтона у відносинах з Бразилією є непослідовність Білого дому у взаємодії з бразильськими політичними колами. Для довгострокового посилення впливу США в Бразилії необхідно, щоб бразильська еліта асоціювала доступ до Вашингтона зі зміною влади в країні. Натомість, Білий дім зробив ставку на слабку кандидатуру Болсонару, паралельно підтримуючи зв’язок з адміністрацією Лули, чим сам знецінив головний стимул для еліт підтримувати політичні зміни.
Одним із каналів зв’язку Вашингтона з адміністрацією Лули є бразильська агрокорпорація J&F братів Батіста. Ця компанія, що є одним з найбільших спонсорів Трампа та союзником чинного уряду, через свою американську дочірню компанію Pilgrim’s Pride, пожертвувала 5 мільйонів доларів інавгураційному комітету Трампа у 2025 році, що стало найбільшим відомим внеском від одного донора. У травні 2026 року співвласник JBS Жоеслі Батіста сприяв організації зустрічі Трампа з Лулою у Вашингтоні. Для бразильських фінансових та політичних еліт це усуває необхідність робити ставку на Болсонару заради відновлення відносин з Америкою.
Водночас, Вашингтон посилює публічний тиск на уряд Лули. 15 липня 2026 року Торговельне представництво США ввело додаткові 25-відсоткові мита на певні товари з Бразилії, які набули чинності 22 липня. Рішення, ухвалене менш ніж за три місяці до першого туру голосування, перетворило торговельний конфлікт на безпосередній фактор президентської кампанії.
Президент Лула да Сілва формує зовнішньоекономічну модель, що базується на співпраці зі Сполученими Штатами та Китаєм як ключовими торговельними партнерами, проте віддає перевагу пожвавленню економічного та інвестиційного співробітництва саме з Пекіном.
З іншого боку, Флавіу Болсонару представляє правий фланг бразильської політичної арени та пов’язані з ним економічні групи впливу. Їхній потенційний успіх на виборах є вирішальним для реалізації стратегії Білого дому, спрямованої на зміну зовнішньополітичного курсу провідної держави регіону.
Бразилія є найбільшою економікою Латинської Америки, ринком зі 177 мільйонами інтернет-користувачів і стабільним джерелом торговельного профіциту для США.
У 2025 році профіцит США у торгівлі товарами з Бразилією сягнув 14,4 мільярда доларів, а загальний профіцит у торгівлі товарами та послугами склав 41,8 мільярда доларів. За оцінками бразильського уряду, за останні п’ятнадцять років сукупний профіцит перевищив 424 мільярди доларів. Того ж року Бразилія стала найбільшим напрямком для китайських інвестицій у світі, залучивши 6,1 мільярда доларів, або 10,9% усього китайського капіталу, вкладеного за кордоном.
Оскільки значення виборів виходить за межі внутрішньополітичних питань Бразилії, американські технологічні корпорації лобіюють посилення митного тиску на уряд Лули да Сілви через некомерційні організації. Найвпливовішою серед них є Computer and Communications Industry Association (CCIA).
До членів цієї лобістської структури входять Amazon, Apple, Google, Meta, Microsoft, Intel та представники інших технологічних гігантів. Незважаючи на внутрішні розбіжності та конкуренцію, вони спільно прагнуть досягти політичних змін у Бразилії.
Заява лобістів CCIA поставила під сумнів відповідність бразильської цифрової політики нормам вільної торгівлі, оскаржуючи регулювання платформ та державної системи миттєвих платежів PIX. Ця система обробляє до 8 мільярдів транзакцій на місяць і функціонує поза контролем американських платіжних систем.
Митний тиск став зовнішнім проявом зусиль технологічних корпорацій, які прагнуть отримати доступ до бразильського цифрового ринку вартістю понад 54 мільярди доларів. Вплив на вибори має протилежний ефект. Згідно з опитуванням Quaest, 42% респондентів заявили, що мита спонукали їх голосувати за Лулу, тоді як 27% — за Болсонару. 63% очікують, що ці заходи зашкодять їм або їхнім родинам. Таким чином, інструмент, покликаний змусити уряд до поступок, одночасно зміцнює електоральну позицію Лули.
У період президентської кампанії Бразилія стає ареною протистояння між американським технологічним капіталом і технологічними альтернативами, запропонованими Китаю під час правління да Сілви.
Перемога консервативних сил у циклі 2025–2026 років відповідала цілям великих технологічних компаній, які з початку правління Трампа перетворюють континент на резервну юрисдикцію для свого капіталу.
Бразилія залишається єдиною великою країною регіону, уряд якої має системні конфлікти з адміністрацією Трампа та перешкоджає повномасштабній консервативній перебудові регіону.
Незважаючи на присутність найбільших американських платформ, уряд Лули послідовно посилює регулювання та вимоги до американських компаній щодо дотримання місцевого законодавства, обмежуючи їхню діяльність та можливості монетизації.
У травні 2026 року президент Бразилії підписав пакет законів та указів, які зобов’язують власників технологічних компаній видаляти незаконний контент, вживати превентивних заходів проти правопорушень, а також встановлюють відповідальність за платну рекламу, що пропагує насильство.
Зовнішній вектор розвитку Бразилії формує характер конкуренції політичних еліт
Консервативні еліти, об’єднані навколо сенатора Флавіу Болсонару, спираються на аграрний сектор країни, який залишається основним рушієм бразильської економіки та традиційно підтримує політиків, пов’язаних із родиною колишнього президента Жаїра Болсонару.
Великі землевласники та експортери сільськогосподарської сировини критично ставляться до екологічних норм чинної президентської адміністрації, які обмежують розширення посівних площ та пасовищ в Амазонії.
Аграрний бізнес розраховує на те, що правопопулістський уряд суттєво послабить природоохоронний контроль та зупинить демаркацію земель корінних народів.
Ілон Маск посилює вплив правопопулістських бізнес-кіл у країні через проєкт Starlink, який забезпечив швидкісним інтернетом понад 250 тисяч абонентів у віддалених регіонах Бразилії.
Водночас, фінансове забезпечення кампанії правопопулістських сил зазнало репутаційних ударів, що напередодні виборів призведе до обмеження матеріальних ресурсів, які Флавіу Болсонару зможе залучити для своєї передвиборчої кампанії.
Засновник Banco Master Даніель Воркаро зобов’язався виділити до 24 мільйонів доларів на англомовний біографічний фільм про Жаїра Болсонару. Щонайменше 10,6 мільйона доларів надійшли через посередницькі структури до техаського фонду Havengate Development Fund LP.
Ліквідація Banco Master Центральним банком Бразилії через непрозорі фінансові схеми позбавила правопопулістського кандидата частини фінансової бази та зашкодила його репутації серед поміркованих виборців.
Скорочення підтримки з боку традиційного фінансового сектора спонукало консервативні групи у США долучитися до пошуку нових спонсорів для кампанії Болсонару.
На початку травня 2026 року в Маямі відбулася закрита зустріч Флавіу Болсонару та голови Ліберальної партії Валдемара Кости Нето з підприємцями з сектору фінансових технологій, криптовалют, видобувної промисловості та житлового будівництва, які перевели свій капітал до Флориди.
Американські лобісти команди Болсонару сподіваються на підтримку цієї групи еліт, розглядаючи її як більш лояльну до консерваторів.
Пошук зовнішнього фінансування зумовлений відходом фінансового сектора Сан-Паулу, який стабільно підтримував консерваторів у попередніх кампаніях. Доходи банківських еліт регіону залежать від обслуговування державних потоків та програм, тому великий бізнес уникає конфліктів з чинною адміністрацією і не підтримує кандидата, чия можлива поразка поставила б під загрозу відносини з урядом да Сілви після його переобрання.
Експорт штату Сан-Паулу до США у 2024 році становив 13,6 мільярда доларів, що складає третину бразильського експорту за океан. Оскільки мита охопили нафту, каву, цукор і напівфабрикати, еліти штату дистанціювалися від кандидата, чия співпраця з Вашингтоном може загрожувати їхнім експортним доходам.
Незважаючи на те, що учасники зустрічі в Маямі публічно пообіцяли спрямувати приватні інвестиції до Бразилії після перемоги правопопулістських сил, ці групи впливу не зможуть суттєво посилити передвиборчу кампанію Болсонару через брак часу до виборів.
Нові еліти, які висловили підтримку Флавіу Болсонару, не володіють у Бразилії фінансовими ресурсами та політичними важелями впливу, співмірними з тими, що мають напрацьовані фінансові групи Сан-Паулу.
Лояльність до правопопулістських сил, яку демонструє FinTech- та крипто-бізнес, може закласти матеріальну основу для наступної президентської кампанії консерваторів. Однак, у поточному політичному циклі ці групи не здатні конкурувати з керівництвом великих корпорацій, яке скептично ставиться до кандидатури Болсонару.
Відсутність підтримки з боку внутрішніх бразильських еліт змушує Флавіу Болсонару покладатися на зовнішнє заступництво, основну роль у координації якого відіграє молодший брат кандидата, Едуарду. Болсонару-молодший залучає кошти від американських консервативних фондів, тоді як технологічну підтримку правопопулістським силам надає Ілон Маск.
Компанія Starlink забезпечила супутниковим інтернетом віддалені регіони країни, що дозволило прихильникам Болсонару поширювати агітацію та координувати кампанію в обхід національних провайдерів, яких бразильський суд зобов’язував блокувати консервативні акаунти.
Найбільш яскраво подвійну гру Вашингтона демонструє комунікація, що відбувається поза офіційними дипломатичними каналами. Найвпливовішим союзником Лули да Сілви та одним із посередників у американо-бразильських відносинах стала агрокорпорація J&F братів Батіста. Її американська дочірня компанія Pilgrim’s Pride є найбільшим індивідуальним донором інавгураційного фонду Трампа. Внесок у 5 мільйонів доларів перевищив сукупні пожертви керівників Apple, Amazon, Meta та Google.
Побудовані бізнесменами зв’язки, включаючи керівництво JBS USA під контролем Веслі Батісти-молодшого, дозволяють родині напряму звертатися до Білого дому та лобіювати інтереси бразильського уряду поза офіційними дипломатичними каналами.
У вересні 2025 року відбулася приватна зустріч Жоеслі Батісти з Дональдом Трампом, після якої американська адміністрація переглянула тарифну політику щодо Бразилії, скоротивши вдвічі 50-відсоткові мита на бразильський імпорт. У травні 2026 року, за даними ЗМІ, саме Жоеслі допоміг організувати зустріч Трампа з Лулою у Вашингтоні — донорський канал перетворився на дипломатичний.
Здатність великого бразильського капіталу самостійно коригувати тарифну політику Білого дому має для Вашингтона зворотний бік. Коли бізнес, що фінансує інавгурацію і домагається пом’якшення мит, організовує контакт між президентами, бразильські еліти розуміють, що робочий канал з Америкою існує і без Болсонару. Ця подвійна гра власноруч знецінює кандидата, на якого поставив Вашингтон.
Місцевий аграрний сектор, який експортує сою передусім до Китаю, зацікавлений у збереженні торгівлі з Пекіном. Результат внутрішніх суперечностей між прихильниками поміркованої торговельної стратегії Лули да Сілви (представниками класичних бізнес-еліт) та представниками нового покоління FinTech- і крипто-капіталу, закладає основу зовнішньополітичного курсу Бразилії щонайменше до 2030 року.
Прагнення значної частини бразильських еліт зберегти політику, притаманну адміністрації Лули да Сілви, зумовлене зростанням впливу китайського капіталу у більшості секторів місцевої економіки.
У 2025 році Бразилія стала країною з найбільшим обсягом китайських прямих інвестицій у світі, отримавши 6,1 мільярда доларів через 52 проєкти. Обсяги прямих іноземних інвестицій з Китаю на 45% перевищили показники 2024 року.
BYD та GWM придбали заводи німецьких та американських автовиробників у штатах Баїя та Сан-Паулу та модернізували їх для виробництва електромобілів. За перші місяці роботи BYD випустила близько 20 тисяч електрокарів і створила локальні ланцюги постачання, тоді як GWM протягом 2023-2025 років збільшила обсяги продажів своїх автомобілів майже вчетверо.
Китайська державна корпорація CRRC отримала 30-річну концесію на будівництво двох залізниць у штаті Сан-Паулу та перебрала на себе управління залізничною лінією.
Huawei збудувала завод у Сан-Паулу, провела тестування 5G з усіма основними операторами країни і контролює значну частину бразильської інфраструктури зв’язку.
Китайські інвестиції створили сприятливі економічні умови для низки губернаторів, мерів, місцевих бізнесменів та профспілок. Для цих груп впливу переобрання Лули да Сілви є умовою продовження контрактів і ліцензій, а також збереження ланцюгів постачання товарів.
Двостороння торгівля з Китаєм у 2025 році сягнула рекордних 171 мільярда доларів і удвічі перевищила торгівлю зі Сполученими Штатами. Частка КНР становить 27,2% бразильського зовнішньоторговельного обороту.
Боротьба за вплив на бразильську технологічну інфраструктуру та ризик втрати місцевого ринку для США
Бразилія посідає п’яте місце у світі за величиною інтернет-економіки, а її технологічний сектор у 2026 році становив понад 5% ВВП.
Бразильська енергомережа на 85% складається з відновлюваних джерел, переважно гідроелектростанцій, що робить країну одним із найдешевших місць для живлення дата-центрів.
Оператори великих хмарних платформ Amazon, Google і Microsoft потребують доступу до цієї енергії, тому потенціал ринку інфраструктури ШІ для Бразилії оцінюється в 698 мільярдів доларів у довгостроковій перспективі.
Крім обчислювальної інфраструктури, американські корпорації прагнуть отримати доступ до бразильського фінансового сектору, який за рівнем цифровізації випереджає більшість ринків Латинської Америки.
Бюджети бразильських банків на технології у 2026 році сягнули 10 мільярдів доларів. Державна система PIX, яка контролюється урядом і обробляє до 8 мільярдів транзакцій на місяць, зосереджує переважну більшість внутрішніх платежів без посередництва іноземних платіжних операторів.
Лібералізація фінансового сектора відкриє Apple Pay, Meta Pay і Google Wallet доступ до цих фінансових потоків. Водночас, збереження нинішнього регулювання залишає простір для китайських Ant Group і Tencent, які прагнуть глибшої інтеграції з PIX.
Бразильський ринок хмарних послуг демонструє найшвидше зростання в Латинській Америці. Внаслідок цього, китайський та американський технологічні сектори змагаються за контроль над даними 177 мільйонів користувачів та бразильських державних органів.
Обмеження для Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud через податкову та регуляторну політику Бразилії створять умови, за яких китайські провайдери Huawei Cloud та Alibaba Cloud запропонують бразильському бізнесу та уряду дешевші хмарні обчислення та платформи штучного інтелекту.
Наслідком стане розміщення критично важливих даних бразильських державних органів та приватних осіб на китайських серверах. TikTok і Kuaishou вже конкурують з Instagram та YouTube і краще адаптуються до урядових регуляцій контенту, що посилює здатність Пекіна формувати інформаційне середовище.
Huawei контролює значну частину інфраструктури 5G і провела тестування з усіма основними бразильськими операторами. Збереження уряду да Сілви на ще один політичний цикл закріпить присутність Huawei у критичній інфраструктурі.
На початку червня 2026 року міністр закордонних справ Бразилії відвідав Пекін для обговорення питань цифрової співпраці.
Посилення впливу компаній з КНР на бразильському ринку розширює коло політичних та фінансових еліт, зацікавлених у збереженні нинішнього зовнішньоекономічного курсу. Це ускладнює його зміну, навіть якщо перемогу здобуде Болсонару.
Збільшуючи торговельну, фінансову та технологічну кооперацію з КНР, уряд Лули да Сілви впроваджує комплекс регуляторних ініціатив, які стримують зростання прибутків американських корпорацій. Закон «Felca» передбачає штрафи до 10% річного доходу платформ у країні за порушення вимог щодо захисту дітей.
Законопроект 2804/2024 зобов’язує цифрові платформи відраховувати 5% доходу до Універсального фонду телекомунікацій. Антимонопольний законопроект 4675/2025, аналогічний європейському Digital Markets Act, накладає жорсткі обмеження на використання персональних даних.
Перемога правопопулістського кандидата призведе до скасування цих ініціатив і надасть американському Big Tech більше можливостей для закріплення своєї присутності на найбільшому цифровому ринку Латинської Америки.
Долучення Бразилії до проамериканської динаміки є ключовою умовою реалізації латиноамериканської стратегії Вашингтона
Після перемоги Кейко Фухіморі в Перу та Абелардо де ла Еспріелли в Колумбії, Бразилія залишається єдиною великою державою регіону, уряд якої системно протистоїть стратегії Вашингтона.
Аргентина, Болівія, Чилі, Еквадор, Перу та Колумбія утворюють мережу урядів, лояльних до Сполучених Штатів. Саме за гарантії цих урядів Big Tech-еліти переносять капітал до Латинської Америки, перетворюючи континент на власну резервну юрисдикцію.
Без збільшення присутності в економічній та технологічній структурі Бразилії ця модель залишається неповною та вразливою до китайського впливу.
Американська адміністрація вивела з-під мит товари, критично важливі для себе, мінімізуючи власні витрати, проте політична мета тиску не досягається. Навпаки, посилення тарифів зміцнює позиції Лули та відштовхує експортний бізнес від підтримки Болсонару. Частка США в бразильському імпорті за рік скоротилася на 5,3% проти зростання китайської частки на 5,2%.
Обрана Білим домом стратегія натрапляє на контрзаходи, яких не застосовували інші уряди регіону. Лула використовує тарифний тиск на свою користь, позиціонуючи себе як захисника суверенітету. 47% бразильців вже вважають мита наслідком лобізму родини Болсонару в США.
Недостатня популярність Болсонару спонукає консерваторів до пошуку нового лідера перед наступним політичним циклом
Враховуючи, що залучення консервативного електорату недостатньо для перемоги у другому турі, Флавіу Болсонару активізував просування власних соціальних програм, спрямованих на розширення його електоральної бази.
15 липня 2026 року Болсонару представив соціальну програму «Brasil por Elas», розроблену спільно з колишньою очільницею державного банку Caixa Econômica Federal Даніеллою Маркес. Програма орієнтована на найменш забезпечені верстви населення, релігійні громади та жінок-підприємиць.
Програма передбачає надання безкоштовного мобільного інтернету для 70 мільйонів бразильських жінок, забезпечення найбільш вразливих суспільних груп смартфонами, а також використання систем штучного інтелекту для реєстрації випадків домашнього насильства та пошуку роботи.
Акцентування командою Болсонару уваги на соціальних програмах для жінок зумовлене скороченням підтримки кандидата серед цієї виборчої групи. Проведене в липні 2026 року опитування Datafolha зафіксувало, що електоральна перевага Лули да Сілви в другому турі серед жінок сягає 15%, а 53% жінок-виборців за жодних обставин не готові голосувати за Флавіу Болсонару.
Причиною скорочення підтримки серед жіночого електорату стала серія публічних конфліктів у консервативному русі, де вплив жінок-політиків стабільно обмежувався, а їхні прагнення отримати номінації на ключові політичні посади стикалися з протидією оточення Болсонару.
Жінки становлять 52,65% виборців Бразилії. Обов’язкове голосування для громадян від 18 до 70 років підтримує їхню явку на рівні близько 80%. З огляду на це, кампанія Болсонару зіткнулася з додатковою кризою підтримки.
Пропозиції, які просуває Флавіу Болсонару, залишаються непереконливими для низки електоральних груп через відсутність у лідера консерваторів іміджу самодостатнього політичного діяча. Протягом передвиборчої кампанії Флавіу Болсонару стабільно відтворював символіку, риторику та пріоритети свого батька.
Оскільки виборці асоціювали Болсонару-молодшого з колишнім бразильським президентом, кандидат перейняв його антирейтинг, який залишається високим серед міського електорату, чорношкірих бразильців та молоді. Водночас, аполітичний електорат, який Жаїр Болсонару успішно залучав під час власних виборчих кампаній, залишається пасивним і не демонструє належного рівня підтримки Болсонару-молодшому.
Результати дослідження Genial/Quaest, згідно з якими 54% бразильців вважають помилковим висунення кандидатури Флавіу Болсонару в президенти, свідчать, що навіть частина консервативно налаштованих виборців прагне бачити більш поміркованого та досвідченого кандидата.
Натомість, Лула акумулював підтримку більшості прогресистського та соціал-демократичного електорату. Успіхи підтриманих ним кандидатів на місцевих виборах зміцнюють його авторитет.
Непопулярність Болсонару-молодшого посилюється недовірою економічних еліт до пропонованого консерваторами курсу на однозначний пріоритет торговельної та інвестиційної співпраці зі США.
Справа Banco Master, скорочення співпраці бізнесменів Сан-Паулу з консерваторами та акцент уряду Лули да Сілви на захисті економічного суверенітету країни обмежили шанси Болсонару на побудову взаємодії з більшістю традиційних економічних груп держави. Це спонукало консерваторів першочергово спиратися на підтримку американського капіталу.
Ймовірне переобрання да Сілви вже запустило процес кадрового оновлення руху. У 2027–2030 роках групи впливу навколо Болсонару шукатимуть нового лідера, здатного поєднати консервативну риторику і проамериканську програму з власною харизмою та ширшою електоральною базою.
Просування такого лідера та систематична робота з виборцями поза консервативною базою стануть завданнями на роки. Для Вашингтона це означає, що ціна нинішніх рішень вимірюється щонайменше одним втраченим політичним циклом у ключовій країні півкулі.
Консервативна перебудова Латинської Америки, яку Білий дім реалізує через послідовний тиск на прогресистські уряди та підтримку лояльних кандидатів, зіткнулася з опором найбільшої економіки континенту. Підтримка уряду да Сілви з боку значної частини промислового та фінансового сектору, здатність великих корпорацій самостійно відстоювати свої інтереси перед Білим домом, а також зростання присутності китайського капіталу стають чинниками на користь збереження нинішнього курсу Бразилії.
Вибори у Бразилії 4 жовтня 2026 року зафіксують політичну ціну цієї непослідовності на найбільшому ринку Латинської Америки.
Континент, який Big Tech-еліти готують як резервну юрисдикцію для збереження активів напередодні глобального зіткнення, став одним із основних напрямків конкуренції з Пекіном. Прагнення уряду да Сілви продовжувати прагматичну зовнішню політику, засновану на балансі між відносинами зі США та КНР, та позиція місцевих економічних еліт, здатних вести переговори з Вашингтоном і Пекіном на власних умовах, перетворюють Бразилію на найскладнішого партнера США на континенті.
Нездатність США закріпити свій вплив у найважливішій економіці регіону є сигналом про те, що без переосмислення підходу Вашингтона щодо Бразилії наступні кампанії в Латинській Америці матимуть подібний результат.
Масштаб та диверсифікованість бразильської економіки збільшують ціну американських помилок, але не є головною причиною неуспіху Вашингтона. Вирішальним фактором стала непослідовність самої американської політики, оскільки тиск на адміністрацію Лули поєднується з транзакційними каналами, які гарантують пов’язаним з нею елітам доступ до Білого дому без зміни влади.
Дана публікація є результатом партнерства Мілітарного та SOLID INFO. Розширена версія – на сайті аналітичного центру.