Нова версія «Герані» водночас несе бойовий заряд та ПЗРК – розвідка 12.01.2026 09:41 Укрінформ Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило відомості про нову ітерацію російського БПЛА «Герань-2», обладнаного переносним зенітно-ракетним комплексом.
Як повідомляє Укрінформ, про це ГУР донесло у Фейсбуці.
У розділі «Засоби ураження» секції «Компоненти у зброї» ресурсу War&Sanctions розміщено інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу безпілотного літального апарату «Герань-2» серії «Э», що обладнаний переносним зенітно-ракетним комплексом.
У відповідь на дієву роботу Повітряних сил Збройних сил України та армійської авіації з ліквідації БПЛА противник продовжує пристосовувати власні безпілотні платформи для ураження повітряних об’єктів.
Раніше ГУР повідомляло про застосування «Герані-2» з радянською ракетою класу «повітря–повітря» Р-60. Сьогодні оприлюднено подробиці нової конфігурації дрона — тепер з ПЗРК «Верба» на борту.
Використання цієї модифікації передбачає ручне керування дроном оператором у режимі реального часу. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розташована в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР).
У випадку виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший — запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий — після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий механізм ракети зафіксований у постійно натиснутому стані за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний запуск одразу після захоплення об’єкта головкою самонаведення.
Важливою відмінністю цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому дроні повноцінної основної бойової частини.
На дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.
Отже, після відстрілу зенітної ракети БПЛА зберігає можливість виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на об’єкт також може виконуватись оператором.
Комплект блоків та компонентів звичний для таких БПЛА: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна «комета», трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry і 3G/4G-модемів тощо.
В інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль було представлено наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем — автономного керування та сучасних систем допомоги водієві.
Держави походження решти електронної компонентної бази — США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія. Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами доступний на порталі War&Sanctions.
Оприлюднення подібних відомостей націлене на викриття технологічних ланцюжків російської воєнної агресії та сприяння посиленню міжнародного санкційного впливу, наголосили в ГУР.
Як інформував Укрінформ, на початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак проти України армія РФ вперше використала новий ударний безпілотний літальний апарат «Герань-5».
Фото: ГУР
Безпілотник Розвідка Росія