> Від танкерів до військових кораблів: морська кампанія України проти російської логістики
Дмитро Шумлянський 21 Липня, 2026 11:24
Уражений танкер в Чорному морі. 16 липня 2026. Кадр з відео СБС Поширити в соцмережах:
У липні 2026 року Силi оборони України започаткували планомiрну кампанiю ударiв по російських суднах у Чорному та Азовському морях. Першочерговими цiлями стали танкери та суховантажi, а також буксири, пороми, допомiжнi плавзасоби й кораблi Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації.
Основною силою, задіяна в атаках на російські судна, виступають Сили безпілотних систем, які реалізують операцію під назвою «МоЛоЧКа» (МОсква Ляже Через Крим). Станом на 20 липня командувач СБС Роберт Бровді звітував про 183 ураження.
Водночас, деякі судна зазнавали багаторазових ударів, зокрема Sanar-17, Klimena, Venera-3 та Penelopa, тому загальна кількість уражених російських суден дещо менша.
Розгортання операції «МоЛоЧКа»
Перші удари в рамках липневої кампанії було здійснено в ніч на 6 липня. Далекобійні дрони атакували в Азовському морі танкери «Капітан Бармин» і Sanar-3, які транспортували бензин із Таганрога до окупованого Криму. Наступної ночі СБС повідомили про ураження вже восьми танкерів, одного суховантажу та порома SKS One.
Уражений російський танкер в Азовському морі 8 липня 2026 року. Кадр з відео Сил безпілотних систем України
Станом на 20 липня, пік нападів припав на ніч проти 11 липня. Тоді Сили оборони уразили одразу 28 одиниць плавзасобів: 21 танкер, чотири буксири, два суховантажі та один земснаряд.
До здійснення атак залучаються різні підрозділи Сил безпілотних систем, зокрема 1-й окремий центр СБС, 412-та окрема бригада Nemesis, 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 20-та окрема бригада «К-2», 427-ма окрема бригада «Рарог» та 413-й окремий батальйон «Рейд». Ці підрозділи використовують ударні БпЛА великої дальності, переважно FP-1 та FP-2.
Крім того, операції в Чорному морі проводить Служба безпеки України у взаємодії з Військово-морськими силами. Для ураження великих танкерів ними застосовуються морські дрони-камікадзе.
За заявою СБС, мета операції полягає в припиненні постачання в окупований Крим та ускладненні перевезення в обхід санкцій нафти, пального й вантажів.
Азовське море
Станом на 20 липня, на Азовське море припадало 119 зі 183 заявлених уражень. Основою ураженого танкерного флоту в цій акваторії є продуктовози та хімічні танкери типу «річка-море» дедвейтом приблизно 5–7,5 тисячі тонн.
Типовий танкер проєкту RST27 має довжину близько 141 метра, ширину 16,6–16,7 метра та морський дедвейт приблизно 7 тисяч тонн. На внутрішніх водних шляхах, через обмеження осадки, він перевозить близько 5,4 тисячі тонн. Судна цього типу можуть транспортувати сиру нафту, бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти.
Карта уражених суден станом на 20.07.2026. Стоп-кадр з відео Роберта Мадяра
Вони адаптовані до роботи в мілководних портах Азовського моря, на Дону та Волго-Донському каналі, куди не можуть заходити габаритніші судна.
Таким чином, азовські танкери виконують переважно фідерну функцію: доставляють вантажі з внутрішніх водних шляхів та мілководних портів до зон перевантаження на більші судна в Чорному морі.
Окрім танкерів, під удари потрапляли суховантажі, буксири, земснаряди та плавучі крани. Буксири задіяні для переміщення барж та суден, які внаслідок уражень чи поломок втратили власний хід. Земснаряди та плавучі крани забезпечують роботи з днопоглиблення, вантажні операції та обслуговування портів.
Чорне море
Після інтенсивних ударів в азовській акваторії, кількість цілей там суттєво зменшилася, тому СБС переорієнтували зусилля на Чорне море. Про перші атаки СБС повідомили 15 липня. Тоді під удар потрапили 17 нафтових танкерів, два газовози та буксир.
Серед уражених на цьому театрі дій є й океанські танкери класів Aframax та Suezmax. Для порівняння, Suezmax транспортує приблизно 140–160 тисяч тонн сирої нафти, Aframax — орієнтовно 80–110 тисяч тонн, тоді як танкер «річка-море» азовського типу — близько 5–7 тисяч тонн.
Ураження танкера тіньового флоту Росії у Чорному морі. 16 липня 2026. Кадри з відео СБУ
Окрім СБС, у Чорному морі також діють СБУ та ВМС, які під час трьох спільних операцій — 8, 16 та 19 липня — уразили морськими дронами Sea Baby та «Мамай» танкери Blue, Louise 1, Banda та Avero класу Suezmax.
Військові кораблі
Крім атак на вантажні та допоміжні судна, Сили оборони також наносять удари по російських патрульних кораблях, що діють у районі Керченської протоки.
Так, 14 липня Військово-морські сили знищили корабель Прикордонної служби ФСБ «Изумруд» проєкту 22460 «Рубин». Для удару було використано морський безпілотний комплекс «Сарган-3000».
Знищений російський корабель «Изумруд» у порту міста Геленджик. Липень 2026. Супутниковий знімок від ВМС ЗСУ
«Изумруд» мав довжину 62,5 метра, водотоннажність близько 630–750 тонн, розвивав швидкість до 27 вузлів та брав участь у нападі на українські кораблі в Керченській протоці у 2018 році. Кораблі цього проєкту застосовуються для патрулювання, огляду суден та охорони морських об’єктів. Супутникові знімки після атаки засвідчили пошкодження причалу та частково затоплений корпус.
17 та 18 липня Сили оборони атакували два сторожові кораблі проєкту 10410 «Светляк» у Керчі. «Светляк» має водотоннажність близько 375 тонн, довжину 49,5 метра та розвиває швидкість понад 30 вузлів. Залежно від модифікації, корабель озброєний 30-мм або 76-мм артилерійськими установками, кулеметами та протидиверсійними гранатометами.
Пороми
Важливою складовою липневої кампанії стало ураження поромів, що забезпечували перевезення між портом «Кавказ» та окупованим Кримом, — «Лаврентий», «Панагия», «Ейск», «Мария» та SKS One, який перебував у резерві в Керчі.
За даними командувача СБС, приблизно 80% поромного трафіку здійснювалося за квотою Міністерства оборони Росії. Добова пропускна спроможність переправи становила 180–250 транспортних засобів.
SKS One було атаковано 7, 12 та 13 липня. Після повторних ударів він затонув у порту Камиш-Бурун. «Ейск» було уражено 12 та 13 липня, після чого його відбуксирували до Керчі. «Мария» також зазнала кількох ударів, після чого її відбуксирували. Згідно з даними СБС, повертати ці три пороми на лінію експлуатації не планується.
Атака на паром «Мария». Джерело: командувач СБС Роберт Бровді.
«Лаврентий» і «Панагия» втратили власний хід. Їх використовують як несамохідні баржі та переміщують за допомогою буксирів. Командувач СБС оцінює зниження пропускної спроможності Керченської поромної переправи у 75%.
Характер пошкоджень суден
На більшості танкерів і суховантажів машинне відділення, навігаційний місток, житлова надбудова та основні системи керування розташовані в кормовій частині. У цій секції корпусу проходять кабельні траси, розміщені засоби зв’язку, радари, кермові механізми та системи управління двигуном.
Судячи з відеоматеріалів, оператори українських БпЛА ціляться саме в цю частину суден. Пожежа або вибух у надбудові здатні пошкодити місток із системами управління, антени, навігаційне обладнання та систему електроживлення, що робить корабель непридатним до подальшого використання без ремонту.
На танкерах також зафіксовано атаки на палубні трубопроводи та насоси для перекачування нафтопродуктів, ураження яких часто призводить до масштабної пожежі на борту.
Момент ураження російського танкера дроном СБС. Стопкадр із відео командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді.
У СБС звітували, що удари плануються таким чином, щоб не пробивати вантажні танки та не провокувати масштабного розливу нафти, який міг би спричинити екологічну катастрофу та зачепити українське узбережжя. Заявлена мета — позбавити судно ходу, зв’язку та можливості здійснювати рейси.
Як пояснив «Мілітарному» галузевий експерт, наслідки таких уражень визначаються не лише характером пошкоджень самого судна, а й спроможністю його власника організувати та профінансувати ремонт.
«Теоретично, пошкоджений місток може бути відновлений відносно швидко — протягом кількох тижнів. Однак перед цим судно необхідно безпечно доставити до судноремонтного підприємства. Якщо воно втратило власний хід, для цього потрібні буксири, рятувально-технічні засоби та порт, готовий прийняти пошкоджений танкер», — зауважив він.
Додатковими викликами є брак доступних судноремонтних потужностей, вартість буксирування та ремонту, а також відсутність страхових відшкодувань.
За його словами, ремонт може бути проведений і на турецьких підприємствах, однак далеко не кожне пошкоджене судно здатне самостійно дістатися турецького узбережжя.
«Таким чином, удари обмежують не лише логістичні, а й експлуатаційні можливості флоту. Навіть пошкодження, яке технічно можна усунути протягом кількох тижнів, здатне надовго вивести судно з експлуатації через необхідність знайти кошти, ремонтний майданчик і засоби для його безпечного транспортування», — підсумував галузевий експерт, до якого звернувся «Мілітарний».
Наслідки для Росії
У першому півріччі 2026 року вантажообіг портів Азово-Чорноморського басейну становив 132 млн тонн, або 29,2% вантажообігу всіх морських портів Росії. Через Азовське море проходить приблизно 25% російського експорту зерна.
Зокрема, за січень–квітень було перевалено 40,7 млн тонн сухих та 42,4 млн тонн наливних вантажів.
За січень–червень через чорноморські та азовські порти експортували близько 16,9 млн тонн російських нафтопродуктів — приблизно 36,5% їхнього загального морського експорту. У квітні цей показник становив 3,65 млн тонн, у травні — 3,03 млн тонн, у червні — 2,37 млн тонн.
Повні дані щодо експорту сирої нафти через басейн за півріччя відсутні. Відомо, що в лютому Новоросійськ забезпечував близько 14% російського морського експорту сирої нафти — приблизно 54 тис. тонн на добу.
Скорочення судноплавства
Ще 10 липня Росія тимчасово призупинила прохід Донсько-Азовським каналом і припинила приймати заявки на прохід Керченською протокою. Станом на 13 липня судна могли пересуватися в межах Азовського моря, але не могли вільно виходити через Керченську протоку.
pic.twitter.com/2A5siIYJGW
— dimdim (@dimdim518484) July 21, 2026
За підрахунками OSINT-проєкту «Око Гора» на основі радіолокаційних супутникових знімків, кількість суден в Азовському морі зменшилася зі 132 одиниць 6 липня до 43 суден 12 липня та до 29 суден 18 липня. Скорочення становило 78%. Із 29 зафіксованих суден не більше ніж 17 були танкерами або суховантажами; решта належала переважно до допоміжного флоту.
На одній із ключових чорноморських стоянок кількість суден за той самий період скоротилася з 82 до шести.
Супутниковий знімок річки Дон в районі міста Азов. Фото Copernicus
Супутниковий знімок річки Дон в районі міста Ростов. Фото Copernicus (2)
Супутниковий знімок річки Дон в районі міста Ростов. Фото Copernicus
Супутникові знімки свідчать, що значна кількість суден знайшла прихисток від українських ударів у гирлі річки Дон, в районі міст Азова та Ростова-на-Дону. Туди ж було відбуксовано для ремонту частину пошкоджених суден.
Страхування
Після посилення ударів російські судновласники почали отримувати відмови у страхуванні воєнних ризиків у Чорному та Азовському морях.
За даними учасників російського страхового ринку, збитковість перестрахування ризиків тероризму, диверсій та ударів безпілотників за перші чотири місяці 2026 року досягла 2800%. У другому кварталі 2026 року тарифи в сегменті морського страхування вантажів зросли у 2–4 рази. Однак учасники ринку визнають, що навіть такого підвищення недостатньо для компенсації вже понесених збитків.
Міністерство транспорту, Міністерство енергетики та Центральний банк запропонували поширити державну систему страхування воєнних ризиків на морські судна, а також на міжнародні морські й річкові перевезення.
Подібну систему Росія вже застосовує на окупованих територіях України. Її розширення на морський транспорт мало б забезпечити судновласникам доступ до покриття у випадках, коли комерційні страховики відмовляються брати на себе ризики.
Міністерство фінансів РФ виступило проти масштабного фінансування такої системи з бюджету. У відомстві констатують обмеженість державних коштів і пропонують створити товариства взаємного страхування за участю судновласників, вантажовласників, страховиків та компаній реального сектора.
Також розглядається можливість створення спеціального компенсаційного фонду. Його планують наповнювати коштами страховиків та учасників ринку. З цього фонду можуть виплачуватися компенсації у разі пошкодження або повної загибелі судна, втрати вантажу чи настання іншого страхового випадку, пов’язаного з воєнними діями.
Представники страхового ринку критично оцінюють пропозицію Міністерства фінансів і вважають, що відомство намагається перекласти фінансові наслідки війни на страховиків і судновласників.
Відповідь Росії
Командувач СБС повідомив, що для захисту суден російське командування перекидає з фронту до 200 розрахунків БпЛА центру безпілотних технологій «Рубікон». За його даними, до прикриття судноплавства також залучені підрозділи 51-ї дивізії ППО та зенітного полку Чорноморського флоту.
Росія також суттєво посилила удари по українській портовій інфраструктурі та суднах, що прямують до українських портів і з них. У період з 6 до 20 липня ракетні атаки на Одеську чи Миколаївську область фіксувалися щодня.
Атакований трьома російськими ракетами Х-59 цивільний суховантаж GOLDEN LEO у Чорному морі. 19 липня 2026 року. Фото: ВМСУ
Росія застосовувала балістичні ракети «Искандер-М», протикорабельні та протирадіолокаційні ракети сімейства Х-31, надзвукові протикорабельні ракети Х-22/Х-32 та «Оникс», а також крилаті ракети Х-59/Х-69.
Під час дронових атак, окрім «традиційних» «Шахедів», активно використовуються їхні реактивні варіанти, зокрема керовані модифікації для прицільних ударів по суднах, та ракети-дрони «Бандероль».
Під ударами перебували порти, зернові й олійні термінали, транспортна та енергетична інфраструктура, житлові будинки та цивільні судна.
За даними Всеукраїнської аграрної ради, через російські удари Україна втратила приблизно третину потужностей для експорту зерна через чорноморські порти. Місячна перевалка скоротилася приблизно з 6 до 4 млн тонн, а чотири з 13 великих зернових терміналів тимчасово припинили закупівлю зерна.
Висновок
Морська кампанія є складовою ширших дій проти російської логістичної системи. Вона відбувається паралельно з ударами по нафтобазах, енергетичних об’єктах, залізничних коліях, автомобільних маршрутах та мостах, що використовуються для забезпечення логістики окупованого Криму.
Тривала кампанія з блокування судноплавства створить значні логістичні труднощі для Криму, які лише посилюватимуться в умовах дефіциту пального. Крім того, суттєвого удару зазнає експорт нафти, нафтопродуктів та зернових культур. У разі встановлення ефективної блокади Новоросійська, значно ускладниться й перевезення вантажних контейнерів, що може додатково призвести до зростання цін на товари широкого вжитку.
Палаюча російська вантажівка на тимчасово окупованій території України. 2026 рік. Джерело: t.me/BoroshnoNews
Водночас, хоча російська кампанія ракетних ударів по українських портах також створюватиме відчутні ускладнення для Української держави, Україна вже має значний досвід переорієнтації вантажів на дунайські порти та сухопутні маршрути через країни ЄС, набутий під час блокади портів у 2022–2023 роках.
Крім того, українська економіка значною мірою функціонує завдяки фінансовій підтримці європейських країн-партнерів, що пом’якшує удар. Натомість російська економіка працює за правилами мирного часу, відчуває дефіцит коштів через величезні військові витрати, санкції та ураження об’єктів нафтогазового сектора українськими ударами, й не має зовнішніх джерел допомоги.