Балістична ракета Nightfall: які характеристики та строки постачання 21.01.2026 14:25 Укрінформ Спільно з фахівцями розглядаємо можливості британського проєкту далекобійної зброї для України. На початку січня Лондон відправив Києву черговий вагомий жест підтримки, котрий, разом з тим, викликав в експертних колах не тільки піднесення, але й ряд важких питань. Керівництво Великобританії офіційно заявило про намір розробити суто для потреб Збройних Сил України найсучаснішу балістичну ракету в межах проєкту з багатозначною назвою «Nightfall» (в перекладі – «Сутінки» або «Настання ночі», – прим. ред.). Ініціатива, що стартувала ще минулого року у формі таємних тендерних пропозицій, сьогодні отримала публічні контури. Британці проголошують амбітну ціль: надати Україні інструмент для глибоких ударів, який буде більш доступним за західні аналоги, більш масовим у випуску та незалежним від політичних коливань у Вашингтоні. Проте за гучними назвами ховається непроста інженерна і бюрократична дійсність. Отже, коли українська армія зможе отримати дану зброю? Чим вона відрізняється від лімітованих ATACMS або ворожих «Іскандерів»? Ми проаналізували технічну документацію та опитали ключових військових експертів, щоб розібратися в структурі британського «Присмерку». АНАТОМІЯ NIGHTFALL: ЯК РОЗВИВАЛИСЯ ЗАДУМИ ТА ТЕХНІЧНІ ПОКАЗНИКИ Проєкт Nightfall – це не тільки придбання готового озброєння, а намагання Великої Британії відродити власні компетенції у створенні балістичних ракет, які держава не виготовляла десятиліттями, і водночас закрити важливу потребу України в далекобійних засобах ураження. Офіційне повідомлення британського уряду від 11 січня кладе край чуткам: Лондон твердо налаштований. «Безпечній Європі потрібна міцна Україна. Ці новітні британські ракети великої дальності дозволять Україні продовжувати боротьбу та змусять Путіна нервувати», – відзначив міністр Великої Британії з питань збройних сил Люк Поллард. Його колега, міністр оборони Джон Гілі, під час візиту до Києва акцентував, що завдання проєкту – забезпечити можливість давати відсіч. «Нічні атаки у четвер (з 8 на 9 січня, – прим. ред.) тільки підтверджують, що Путін вважає, ніби може діяти безкарно, використовуючи сучасну зброю для ударів по цивільних районах. Замість серйозних переговорів про мир він серйозно посилює незаконну війну. Ми не допустимо цього, тому непохитно налаштовані передати українцям передове озброєння, щоб вони могли дати відсіч», – підкреслив Гілі. * Трансформація вимог: від ідеалізму до реалізму Варто зауважити, що актуальні параметри ракети Nightfall – це результат «неупередженого погляду» на обставини. Інформація про проєкт вперше з’явилася на ресурсах британського Міноборони ще 27 серпня 2025 року, і з того часу технічне завдання зазнало істотних змін. Спочатку британські посадовці мали намір створити «диво-зброю» за ціною недорогого автомобіля. Військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков детально роз’яснює цю еволюцію: «Тендер на створення ракети Nightfall уряд Великої Британії оголосив у серпні 2025 року. Тим не менш, початкові технічні вимоги виявилися майже нездійсненними. Йшлося про дальність понад 600 кілометрів, бойову частину більше 300 кілограмів, точність до ±5 метрів і вартість близько 500 тисяч фунтів за ракету. Це були надзвичайно складні вимоги, особливо з огляду на те, що Британія не створювала балістичних ракет з 60-х років», – зазначає аналітик. Британська промисловість, очевидно, зменшила запал урядовців. У грудні 2025 року вимоги було переглянуто в бік більшої реалістичності, хоча й залишилися досить високими. «У грудні 2025 року дальність ракети зменшили до 500 кілометрів, бойову частину – до 200 кілограмів, допустиму похибку – до ±10 метрів, а максимальну вартість підвищили до приблизно 1 мільйона доларів (800 тисяч фунтів) за одиницю», – додає Олег Катков.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі Отже, станом на січень 2026 року «портрет» ракети Nightfall виглядає так: – Тип: Оперативно-тактична балістична ракета наземного базування. – Дальність: Понад 500 км (що дозволяє досягати околиць Москви з території України). – Бойова частина: Осколково-фугасна, вагою 200 кг (раніше планувалася касетна, але вибір зроблено на користь моноблочної). – Платформа: Мобільна пускова установка, здатна до швидкого розгортання та згортання. – Навігація: Стійка до засобів РЕБ, здатність орієнтуватися без GPS. – Ціна: До 800 000 фунтів стерлінгів (близько $1 млн). – Темп виробництва: Цільовий показник – 10 ракет на місяць. * Технічна філософія: швидкість і масовість Ключова особливість Nightfall – це концепція використання. Британці не намагаються створити найпотужнішу ракету у світі, вони намагаються створити найбільш “життєздатну” та економічно вигідну. В описі проєкту чітко вказано: користувачу (читай – Україні, – прим. ред.) потрібна ракета, здатна безпечно запускатися в умовах високої тактичної загрози. Система має бути мобільною, що дозволить українським силам застосовувати тактику «shoot and scoot» (вистрілив і зник). Це робить Nightfall ідеальним інструментом для «полювання» на російські системи ППО, аеродроми та логістичні вузли. На відміну від дронів, які летять годинами і можуть бути збиті кулеметним вогнем, балістика залишає ворогові лічені хвилини на реакцію. Авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко пояснює логіку базування: «Запускатися ця ракета зможе виключно з землі. Оскільки Україна не має літаків типу Міг-31, які здатні пускати ракети такого розміру. Скоріше за все, планується контейнерний пуск, тому я не думаю, що пускова установка буде проблемою. […] Це ракета малої дальності, її можна порівняти з ATACMS». * Nightfall vs ATACMS та «Іскандер»: ставка британців Порівняння з існуючими аналогами неминуче. Досі єдиною західною балістикою в арсеналі ЗСУ були американські ATACMS. Проте їхня кількість завжди була обмеженою, а дальність (у переданих версіях) рідко перевищувала 300 км. Nightfall позиціюється як еволюційний крок вперед, передусім у питанні доступності. Майкл Кларк, британський експерт з оборонних досліджень, прямо вказує на заміщення американського ресурсу. «Проєкт Nightfall має на меті створення ракети, яка замінить вичерпні запаси американських ATACMS. Західні союзники прагнуть поступово відходити від використання американського обладнання, оскільки США стали менш надійним партнером», – зазначає Кларк. Якщо порівнювати технічно: * ATACMS: Дальність до 300 км, БЧ до 500 кг (у старих версіях) або менше у нових. * Іскандер-М (РФ): Дальність 500 км+, БЧ близько 500 кг, швидкість до 7500 км/год (гіперзвук на фінальній ділянці). Квазібалістична траєкторія. * Nightfall: Дальність 500 км+, БЧ 200 кг, швидкість ~3000 км/год. Тут варто звернути увагу на «ахіллесову п’яту» британського проєкту – бойову частину. 200 кілограмів вибухівки – це менше половини від заряду «Іскандера» чи українського «Сапсана». Проте британці роблять ставку на точність. «Ракета Nightfall буде оснащена системою навігації зі стійкістю до засобів РЕБ, а також матиме низьку багатоспектральну сигнатуру. […] Також буде забезпечено високу точність ураження з круговим відхиленням до 10 метрів», – зазначають експерти. Це означає, що для знищення командного пункту чи складу не потрібно 500 кг вибухівки, якщо ракета влучає «у кватирку». Водночас для знищення капітальних споруд (наприклад, мостів) потужності у 200 кг може бути недостатньо. «Кампанія України проти російських нафтопереробних заводів показала, що безпілотникам самим по собі часто бракує руйнівної сили… Балістичні ракети виконують окрему функцію: вони створюють велике навантаження на системи ППО дальньої дії… і вони особливо ефективні для проникнення крізь щільні скупчення засобів ППО ближньої дії», – зазначають аналітики. Тобто Nightfall має стати тим «молотом», який пробиватиме «парасольки» ППО, відкриваючи шлях для дешевших дронів. КОЛИ ДІЙСНІСТЬ НАЗДОЖЕНЕ ЗАДУМИ Якщо технічні показники виглядають багатообіцяюче, то питання термінів викликає найбільший скепсис у фахівців. Війна не чекає, а розробка ракет – процес інерційний. Британський уряд виділяє 9 мільйонів фунтів трьом командам (кому саме – засекречено) для розробки прототипів. Кінцевий термін подачі заявок – 9 лютого 2026 року, контракти планують підписати у березні. А далі починається найцікавіше. * Терміни першої партії: план Лондона і оцінки експертів Офіційний план Лондона передбачає створення перших трьох зразків для випробувань протягом 12 місяців після підписання контракту. Тобто, в ідеальному випадку, перші пуски відбудуться навесні 2027 року. Валерій Романенко висловлює обережний оптимізм щодо можливості пришвидшення процесу: «Британська сторона проводить конкурс або відбір фірм, які змогли б у стислі терміни, орієнтовно до пів року, виготовити пробну партію з 30-50 ракет. […] Вважаю реалістичним випуск першої партії за пів року, оскільки за класом Nightfall можна порівняти з ATACMS, а частина необхідних технологій в Україні опрацьовувалася ще до війни в межах проєкту “Сапсан”». Він натякає на можливу синергію: британські гроші та електроніка плюс українські напрацювання по двигунах та корпусах. Проте його колеги з Defense Express налаштовані значно песимістичніше, наводячи як приклад інший британський проєкт – крилату ракету Brakestop. «Breakstop також створюється для України. Цей проєкт оголосили у 2024 році з жорсткими вимогами та амбітними строками. Планували, що прототипи полетять у другому кварталі 2025-го, але фактично перші зразки вийшли на випробування лише наприкінці року. Це демонструє реальні темпи навіть для країн із розвиненою оборонною промисловістю», – нагадує Олег Катков.
За розрахунками Defense Express, якщо врахувати стандартні затримки, графік виглядає так: * Березень 2026: Підписання контрактів. * Кінець 2026 – початок 2027: Перші випробувальні зразки (у кращому випадку). * Кінець 2027: Початок серійного виробництва. «Якщо ж нові очікувані строки залишились без змін, то це означає, що перші балістичні ракети, які будуть розроблені за проєктом Nightfall, надійдуть на випробування наприкінці 2026 – на початку 2027 року. Що означає ще більш віддалену перспективу початку серійного виробництва», – резюмують у Defense Express. * Чи варто воно того? Альтернативні погляди В умовах обмежених ресурсів виникає закономірне питання: чи є інвестиції в «паперову» (поки що) ракету найкращим рішенням? Директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський доволі різко критикує пріоритети партнерів, закликаючи фокусуватися на «тут і зараз». «Інформація про те, що Велика Британія хоче створити для України балістичну ракету Nightfall – це більше схоже на заяви, ніж на реальні дії. Давайте спитаємо, а чому, наприклад, не збільшити виробництво ракет Storm Shadow, які нам так потрібні… Чому Європа підіймає якусь чергову папку з архіву і починає – ми зараз вам допоможемо з цим. Допоможіть нам, будь ласка, з ракетами Storm Shadow, збільшіть виробництво ракет для протиповітряної оборони», – обурюється Храпчинський. На його думку, розпилення ресурсів на перспективні розробки, коли фронт потребує снарядів та ППО вже сьогодні, є ризикованою стратегією. «Хоч ця інформація і є перспективною… однак важливо також і правильно розподіляти ресурси… Путін не збирається зупинятися на Україні й у випадку, якщо він ще на рік застрягне в Україні, він буде вимушений іти в Європу», – застерігає експерт. З іншого боку, Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, нагадує, що ракети – це гра в довгу, і українські розробки можуть випередити британські. «Це типовий цикл розвитку в оборонній промисловості… Зазвичай цей процес триває від кількох місяців до декількох років. Ракети українського виробництва можуть з’явитися на фронті раніше за Nightfall, оскільки знаходяться вже на більш пізніх стадіях розробки», – зазначає Самусь. Тут варто згадати український ОТРК «Сапсан» (відомий як «Грім-2»). У грудні 2025 року Президент Зеленський заявив про початок його використання. Ця ракета потужніша за Nightfall (БЧ близько 500 кг), але темпи її виробництва залишаються державною таємницею і, ймовірно, обмежені виробничими потужностями під постійними обстрілами. Британський проєкт може стати «страховим полісом» і додатковим джерелом постачання. * Географія удару: куди дістане Nightfall? Поки інженери сперечаються про креслення, військові дивляться на карту. 500 кілометрів – це серйозний аргумент. Військовий оглядач Денис Попович моделює зону ураження: «Ракета зможе уражати будь-які цілі на території Росії в передбаченій її межі дальності… Тобто усе, що перебуватиме в радіусі 500 км може бути вражено такою ракетою. Чи зможе вдарити по об’єктах в Москві? Принаймні, околиці Москви можуть бути вражені. […] Пряма відстань між Україною та Москвою становить саме 500 км», – аналізує Попович. Втім, експерт радить не зациклюватися на Кремлі. У радіусі дії Nightfall знаходяться десятки авіабаз, з яких злітають носії КАБів, нафтопереробні заводи та підприємства ВПК, до яких раніше долітали лише дрони з малою вагою вибухівки. Удар 200-кілограмовою боєголовкою по НПЗ гарантує не просто пожежу, а повне виведення установки з ладу на місяці. *** Проєкт Nightfall – це складний маркер змін у західній підтримці України. З одного боку, це визнання того факту, що війна може тривати ще довго, і «складів НАТО» для її забезпечення вже недостатньо – потрібне нове виробництво. З іншого боку, це сигнал про те, що Європа, і зокрема Велика Британія, починає думати про стратегічну автономію від США у питанні ракетного озброєння. Для України новина про Nightfall має подвійний присмак. Це надія на отримання потужної «довгої руки» у майбутньому, але це також розуміння того, що «завтра» ці ракети не прилетять по території РФ. Оптимістичний сценарій – кінець 2026-го, реалістичний – 2027 рік. Тому, поки британські інженери креслять схеми, а їхні урядовці підписують чеки, головним завданням для Києва залишається виживання тут і зараз – за допомогою наявних засобів, власних розробок на кшталт «Сапсана» та дипломатичного тиску щодо збільшення постачання перевірених Storm Shadow та ATACMS. А час для Nightfall… Віримо, що обов’язково настане. Британія Ракета Україна ЗСУ Україна проти Росії Війна Повітряні сили ЗСУ Війна з Росією Балістичне озброєння