
Пам’яті лейтенанта Петра Батьківського Момент тиші 14.02.2026 09:00 Укрінформ Бився за те, щоб дочка жила в європейській незалежній Україні
Петро з’явився на світ 22 грудня 1985 року в Тернополі. Закінчив тамтешню загальноосвітню школу №25. Трудову діяльність у Збройних силах України почав у 2009 році, уклавши контракт.

Військова служба Петра характеризувалася твердою позицією з перших днів російської агресії. Під час окупації Криму у 2014 році він знаходився в місті Феодосія. У складі свого підрозділу офіцер до кінця боронив об’єкт, не порушивши присяги, внаслідок чого потрапив у російський полон. Після визволення та повернення на підконтрольну Україні територію чоловік з власної волі продовжив службу в зоні проведення АТО.

Упродовж 2014-2017 років він пройшов крізь бої у найнебезпечніших місцях фронту: Широкине, Талаківка, Гранітне, Лебединське, Водяне, Комінтернове, Троїцьке та Попасна.

«2014 рік після кримського полону. Знову в строю зі зброєю добровільно захищаю український народ від окупантів на сході. Вдома на мене чекає моя кохана дворічна донечка, і я сповнений рішучості боротися далі лише заради того, щоб вона виросла і жила в європейській незалежній Україні», – написав тоді Петро у Фейсбуці.

Маючи бажання професійного зростання, Петро вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив у 2021 році, здобувши офіцерське звання. Після навчання його було призначено на посаду командира 1-го мотопіхотного взводу 21-го ОМПБ «Сармат». З вересня 2021 року його підрозділ виконував завдання поблизу селища Піски Донецької області.

Повномасштабний напад РФ лейтенант Батьківський зустрів на передовій. У березні 2022 року міський голова Тернополя Сергій Надал на своїй сторінці у Фейсбуці виклав відео, в якому Петро закликає всіх триматися та об’єднуватися.
«Хочу привітати вас з гарячої точки. Я знаходжусь зараз на околиці Донецька, ми стійко тримаємо оборону. Відповідаємо їм (загарбникам – ред.) крупнокаліберною артилерією, знищуємо їхні танки і відрізаємо піхоту. У нас все добре. ЗСУ тримає фланги. Зараз основне завдання, щоб ви там всі згуртувалися Облаштуйте бомбосховища для своїх родин, для жінок і дітей. Скооперуйтесь, допомагайте один одному і підтримуйте бійців тероборони. Будьте гідними громадянами України», – закликав Петро у тому відеозверненні.
Але вже через кілька днів воїн поліг під час бойового зіткнення.

За особисту відвагу та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Петра Батьківського удостоєно орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).


Поховали Героя 10 квітня 2022 року на Кутківецькому кладовищі у Тернополі.
У Петра залишилися дружина та донька.
Слава Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Петро Батьківський, Тернопільська обласна державна адміністрація
Підготовано Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Війна Тернопіль Війна з Росією Хвилина мовчання
