Вшанування пам’яті спортсмена, оператора дронів Андрія Яременка Хвилина мовчання 11.01.2026 09:00 Укрінформ Успішну спортивну діяльність замінив на службу у лавах Збройних Сил України
Багаторазовий переможець та учасник національної збірної команди України з греко-римської боротьби Андрій Яременко поліг на полі бою 4 грудня 2025 року. До свого 26-річчя він не дожив дев’ять діб…
"Відстоюючи незалежність і територіальну єдність України, під час виконання бойового завдання загинув випускник нашого вишу, магістр факультету фізичної культури та спорту Андрій Яременко… Світла згадка про нього назавжди лишиться в душах викладачів, товаришів, побратимів та всієї університетської родини", – сповістили про скорботну втрату у Житомирському державному університеті імені І. Франка.
Андрій з’явився на світ 13 грудня 1999 року в Житомирі. З семирічного віку захопився греко-римською боротьбою та відвідував дитячо-юнацьку спортивну школу. Спорт став його захопленням, юнак почав перемагати на обласних та всеукраїнських турнірах. Його старанність і обдарованість не залишились непоміченими, і після сьомого класу Андрія запросили продовжити навчання у Березнівському ліцеї-інтернаті спортивного спрямування. На першості світу серед кадетів атлет зайняв 10 місце.
"Як перший наставник, я розгледів у восьмирічному хлопчику істинного чемпіона з перших днів нашого знайомства. Упродовж п’яти років ми об’їздили всю Україну, змагаючись і завойовуючи медалі різного значення. Андрій вражав своєю майстерністю, силою, тактикою і безпомилковістю. Він ніколи не відступав і завжди виявляв жагу до перемоги. Чемпіоном Андрій ставав не на змаганнях, а в залі, наполегливо та сумлінно тренуючись щодня. Він був скромним, але чемним; міцним, але ґречним; титулованим, але звичайним хлопцем, який, попри всі свої досягнення, ніколи нікого не скривдив, а навпаки – своїм прикладом заохочував партнерів, вселяючи в них віру в себе", – згадує тренер Дмитро Піскун.
За його словами, Андрій збагачував свій дар наполегливою роботою. Тренер був переконаний, що завдяки потенціалу і завзятості хлопець стане зіркою світового масштабу. Піскун зауважує, що «це саме той випадок, коли підопічний перевершує тренера в сто разів, але це так приємно».
Після ліцею Андрій отримував вищу освіту на факультеті фізичної культури і спорту Житомирського державного університету імені І. Франка.
Друзі говорять, що він був надзвичайно чуйною і добросердечною людиною, мав щире серце. Поєднував у собі спокій, самовпевненість та загострене відчуття правди.
"Ми разом тренувалися у спортивній школі. Андрій запам’ятався мені надзвичайно старанним і завжди був для мене орієнтиром. Він підкорював вершини, до яких мені кортіло прагнути", – поділився друг воїна Влад.
Т.в.о. директора Житомирської дитячо-юнацької школи з боротьби Петро Пискун ділиться, що Андрій був "золотою дитиною і найліпшою людиною".
"Якщо його не було на тренуванні, все йшло шкереберть, а всі були якісь розслаблені. Коли Андрій заходив у зал із посмішкою на вустах, як сонце, в усіх миттю покращувався настрій", – зауважив він.
У 2025 році Андрій вступив до лав ЗСУ та проходив службу в 115-й окремій бригаді Сил територіальної оборони на посаді оператора безпілотних апаратів.
Зі слів директорки Житомирського міського центру соціальних служб Ольги Юрченко, він відразу завоював повагу серед побратимів і командирів, тому що був стриманим і вмів незворушно вирішувати вкрай складні питання. Воїн віддав життя під час бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Андрій виношував мрію реалізуватися як тренер, хотів створити родину.
З Андрієм Яременком попрощалися у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира. Героя поховали на Алеї Слави Корбутівського міського цвинтаря.
Шану Захисникові!
Фото: Фейсбук-сторінка Dmitry Dim, Житомирський державний університет ім. І.Франка, знімки екрана сюжету телеканалу СК1
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Житомир Війна Війна з Росією Хвилина мовчання