Read in English Поширити Джерело: Business Insider
Українські підприємства оборонної галузі змушені адаптувати свої виробничі процеси до безперервних ракетно-дронових атак з боку росії, відмовляючись від великих централізованих заводів на користь розподілення виробництва по численних локаціях, нерідко навіть за межами країни в межах Європи.
Ключові моменти:
- Українські оборонні компанії впроваджують модель “розпорошеного виробництва” для забезпечення захисту від російських атак.
- Застосування розподіленої виробничої системи підвищує стійкість компаній в умовах воєнного стану.
Українська оборонна промисловість знайшла шлях протидії російським ударам
Такий підхід, ймовірно, стане нормою і для європейської оборонної індустрії.
Наголошується, що великі підприємства в Україні неодноразово ставали мішенями атак, включаючи об’єкти, що належать іноземним компаніям. Це спонукало виробників перейти до моделі “розпорошеного виробництва”, а в деяких випадках – працювати під землею або в невеликих, прихованих виробничих приміщеннях. Однак це також ускладнює логістику та призводить до зростання витрат.
Поширити
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян зазначає, що європейським партнерам варто взяти до уваги український досвід. “Деяким країнам це точно буде корисно”, – заявив він.
Схожої думки дотримуються і представники оборонного бізнесу. Керівник українсько-естонської компанії Ark Robotics, який з міркувань безпеки використовує псевдонім Achi, пояснює, що його компанія працює за принципом розподіленого виробництва. Він додає, що компанія уникає створення великих “гігантських заводів”, щоб не стати привабливою ціллю для ударів.
Компанія Ark Robotics, що базується в Естонії та має інженерний центр у Києві, займається розробкою дронів, наземних роботів та програмного забезпечення для автономних систем. Її команди функціонують у кількох європейських країнах, а частина випробувань проводиться безпосередньо в Україні, іноді поблизу лінії фронту. Через зростання інтенсивності атак, виробник розширює свою діяльність за межі України, побоюючись нових руйнувань та ризиків для своїх співробітників.
Інші українські компанії також перейшли на багатолокаційну модель. Зокрема, Frontline Robotics стверджує, що їхня система розроблена таким чином, щоб витримати втрату будь-якого окремого виробничого майданчика. Водночас компанія визнає, що це створює постійні організаційні виклики, оскільки виробництво постійно “переміщується” між різними пунктами.
Поширити
Один з ключових висновків, зроблених компаніями під час війни в Україні, звучить так: “Стійкість не повинна залежати від одного об’єкта, одного постачальника або однієї географічної локації. Сучасна оборона вимагає розподілених потужностей, здатних продовжувати роботу під тиском”.
Аналітики та представники НАТО також відзначають, що досвід України трансформує підходи до планування оборонної інфраструктури на Заході. Вони підкреслюють, що великі, централізовані командні центри та виробничі вузли стають все більш вразливими в умовах сучасної війни, де атаки можуть здійснюватися на великі відстані та з високою точністю.