Поширити Джерело: УНІАН
Від Ірану Росія отримала цілковиту технологію виготовлення реактивних безпілотників “Гєрань‑5”, які за параметрами швидкості та бойового потенціалу наближаються до крилатих ракет і можуть бути запущені з пікапів і тактичної авіації. Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський пояснив, які переваги це може надати Росії, чому Москва переходить до подібних рішень та яку небезпеку це створює для України.
Ключові тези:
- Безпілотники “Герань-5” РФ, отримані з Ірану, мають бойові можливості, що майже дорівнюють крилатим ракетам.
- Застосування дронів “Герань-5” може бути ризикованим для України через їхню швидкість і силу ураження об’єктів.
- Росія стає залежною від іранських поставок технології виробництва реактивних дронів, що може загрожувати безпеці в регіоні.
Дрон "Герань-5" подібний до крилатої ракети: як з ним воювати
Іран повністю передав Росії технологію виробництва дронів "Каррар". Фактично, ми маємо справу з іранським дроном, в основній концепції якого було передбачено можливість перенесення корисного вантажу, його скидання та повернення.
Реактивні дрони мають аеродинамічну, ракетоподібну форму з великими крилами та зовнішнім мотором, що візуально нагадує українські ракети "Пекло" та "Фламінго".
У російському використанні цей дрон не потребує ніяких "винахідливих" сценаріїв, його просто використовують як дрон-камікадзе. При цьому за швидкістю він майже не відстає від крилатої ракети. Він здатний розвивати швидкість до 800 км/год і нести до 200 кг корисного навантаження. Це приблизно в чотири рази більше, ніж у звичайних ударних БпЛА. Такої маси вистачить для ураження цілей на дистанції до 1000 км.
Іншими словами, ми маємо справу з черговою крилатою ракетою від супротивника. Нам потрібні мобільні ПЗРК та системи, які наводяться на тепловий слід.
Поширити
В Ірані зараз є серйозна політична проблема. У випадку зміни влади та повалення існуючого режиму співпраця Тегерана з Москвою, ймовірно, значно зменшиться або зовсім припиниться.
Передаючи Росії технологію "Шахедів", Іран не віддав усіх ключових елементів виробництва. Частину важливих комплектуючих він продовжує постачати сам, натомість отримуючи від Росії бойовий досвід застосування озброєння та можливість вдосконалювати власні розробки. Фактично, Москва залишається в залежності від іранських поставок.
Раніше основний акцент РФ робився саме на стратегічну авіацію. Літаки піднімалися в небо і запускали відразу велику кількість ракет. Сьогодні їхній ресурс вичерпано приблизно на 80%. Водночас тих 20%, що залишилися, їм вистачить ще на декілька років війни. При цьому в Росії усвідомлюють, що у випадку великої війни стратегічна авіація їм знадобиться, тому її намагаються зберегти.
Саме тому їм потрібна ракета, здатна летіти з-під крила на значну відстань. "Герань-5" або "Каррар" — це недороге озброєння.
Поширити
Росія значно вдосконалила ударні "Герані" та забезпечила їх зв'язком для незалежного визначення координат.
Зокрема, на території Білорусі розміщено мережу мобільних веж і радіомаяків, які дрони використовують як навігаційні орієнтири. Це принцип, аналогічний до авіаційної навігації за радіомаяками, коли GPS не є критично важливим. Таке рішення стало відповіддю на постійну боротьбу з нашими засобами радіоелектронної протидії.
Тому "Герані-5" — це більше про здешевлення у питаннях застосування крилатих ракет і, одночасно, збільшення можливостей.