Світ містичний і чарівний, який ми втратили 27.12.2025 11:00 Укрінформ Зимові урочистості й загалом існування сповнювалися безліччю ознак і переконань… Але ми зазнали змін – і слідом за нами змінилося наше розуміння дива.
У старовину людське життя поділялося на повсякденне й священне. На відміну від звичних, буденних днів, святкування було «святим, сакральним» періодом. Рідше вживали також вираз «празник» – тобто «вільний, незайнятий, без роботи». Свято завжди наставало напередодні – ввечері після заходу сонця. Протягом року було багато свят, зокрема 12 основних – дванадесятих, встановлених Церквою: Великдень, Різдво, Успіння Пресвятої Богородиці, Водохреще тощо. У народі найбільш шанованими були Різдво, Пасха й Зелені свята. Варто зазначити, що християнські звичаї міцно з’єдналися зі старими народними віруваннями. Наприклад, обряди Різдва хоч і зберігають головну ідею християнського торжества – народження Спасителя, але включають елементи, пов’язані з культом пращурів, розгулом нечистої сили й уявленням про небезпеку всього часу різдвяних свят (святок).
ЩО БУЛО ПІД ЗАБОРОНОЮ ТА ЩО ДОЗВОЛЯЛОСЯ У СВЯТКОВИЙ ЧАС