Українці та світ віддають шану пам’яті жертв Голокосту Актуалізовано 27.01.2026 10:26 Укрінформ Українці та світова спільнота у вівторок, 27 січня, вшановують день пам’яті жертв Голокосту.
Як повідомляє Укрінформ, Міжнародний день вшанування пам’яті жертв Голокосту, який відзначається кожного року 27 січня, був затверджений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
27 січня 1945 року воїни 1-го Українського фронту визволили один з найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, впродовж Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської доктрини, яка передбачала винищення народів і груп, котрі нацисти вважали небезпекою або не повноцінними. Приблизно 1,5 млн з них походили з території теперішньої України.
"Голокост, який призвів до винищення однієї третини єврейського населення і незліченної кількості представників інших національностей, завжди буде слугувати всім людям застереженням про ризики, які таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…", – йдеться в резолюції Генасамблеї ООН.
За останній рік головні місця памʼяті про Голокост в Україні стали цілями нападів росіян.
Це Бабин Яр – символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісімдесят років після масових розстрілів, вчинених нацистами в цій місцевості, а потім спалювання ними тіл, щоб приховати сліди своїх злодіянь, світ знову побачив обвуглені тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.
Також це Дробицький Яр у Харкові – відоме місце масових страт цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними даними, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії звели меморіал. А у 2022 році в центральний монумент меморіалу – менору поцілили російські снаряди.
Як зауважили в УІНП, Ванда Об’єдкова була однією з тих осіб, хто вижив в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна врятувалася лише тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будівлі міста перетворювали на руїни російська артилерія й авіація.
Борис Романченко був ув’язненим одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальда. Окрім того, його тримали в таборах Пенемюнде, Дора і Берген-Бельзен. Він дбав про збереження пам’яті про нацистські злодіяння, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахіття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав наступним поколінням. Його життя обірвалося у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили росіяни. Борису Романченку було 96 років, акцентували в УІНП.
* * *
Україна вважає збереження пам’яті про Голокост, освіту та міжнародну взаємодію як спільну відповідальність перед майбутніми поколіннями, йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що для України ця дата має особливе значення, оскільки на нашій землі були вчинені одні з найжахливіших злочинів Голокосту: у Бабиному Яру, Дробицькому Яру, у містах і селах по всій Україні нацисти знищили понад 1,5 мільйона євреїв.
«Ці трагедії назавжди закарбовані у нашій спільній пам’яті як моторошне нагадування про те, до чого можуть привести ненависть і нетерпимість», – підкреслили в МЗС.
У відомстві наголосили, що, вшановуючи пам’ять багатомільйонних жертв Голокосту, Україна підтверджує свою відданість принципам поваги до людської гідності, готовність до рішучої боротьби з проявами антисемітизму, ксенофобії та всілякими іншими формами дискримінації.
«Ми продовжуємо працювати над збереженням історичної пам’яті про Голокост, підтримувати освітні заходи та міжнародну співпрацю у цій сфері. Пам’ять про Голокост – це не тільки шана минулому, а й наш обов’язок перед майбутнім», – заявили в МЗС.
* * *
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у День пам’яті жертв Голокосту підкреслила, що пам’ять про цей найжахливіший злочин в історії є застереженням світові про відповідальність зупиняти злочини проти людства і не мовчати перед лицем насильства.
«Сьогодні світ віддає шану пам’яті мільйонів жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людської цивілізації. Під час Другої світової війни нацистський режим винищив близько шести мільйонів євреїв, а також інших безневинних людей, серед яких були й українці», – йдеться в повідомленні.
Бабин Яр став одним із найтрагічніших символів цієї трагедії в Україні: за час окупації нацисти вбили там близько ста тисяч євреїв, українців, ромів та представників інших національностей — тільки через їхню приналежність.
Свириденко зауважила, що пам’ять про Голокост — це застереження світові про обов’язок зупиняти злочини проти людства, захищати людське життя і не мовчати перед лицем насильства, яке сьогодні знову відбувається в центрі Європи.
«Непокаране зло породжує нове зло. І тільки об’єднавшись, його можна подолати. Людське життя має залишатись найвищою цінністю для всього цивілізованого світу», – наголосила Прем’єр-міністр.
* * *
Очільник Офісу Президента Кирило Буданов у День пам’яті жертв Голокосту заявив, що тільки справедлива відплата за злочини може дати гарантію, що гасло “Більше ніколи” нарешті стане реальністю.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту, але разом з тим мусимо визнати гірку правду: пасивна пам’ять не стала запобіжником від нових геноцидів. Доказ цього – російська агресія проти України», – зазначив Буданов.
Він наголосив, що уникнення нових трагедій неможливе без рішучої готовності діяти на упередження та неминучого покарання для воєнних злочинців. «Тільки справедлива відплата за злочини може гарантувати, що гасло «Більше ніколи» нарешті стане дійсністю», – підкреслив керівник ОП.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Українському домі з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня відбудеться відкриття виставкового проєкту "В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг".
Голокост Історія Буданов