Україна здобула одні з найвищих відзнак в Огляді протидії корупції та чесності-2026 – НАЗК Інфографіка 08.04.2026 04:06 Укрінформ Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) представила Звіт щодо боротьби з корупцією та доброчесності-2026 в 37 державах-членах і 25 державах-партнерах, і майже в усіх сферах Україна отримала одні з найкращих результатів.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.
Звіт ґрунтується на відомостях, отриманих у рамках Показників суспільної доброчесності ОЕСР, і містить розбір антикорупційних стратегій, інститутів лобізму, конфлікту інтересів, політичних фінансів і прозорості публічної інформації.
У документі також представлені свіжі оцінки механізмів забезпечення чесності в судовій і дисциплінарній системах, підходи до управління ризиками корупції в державних закупівлях. Аналіз акцентується, зокрема, на вимірюванні та порівнянні рівнів нормативного регулювання та практичного застосування стандартів у кожній області.
Практично за всіма напрямками Україна здобула одні з найвищих балів, які в цілому перевищують середні поміж країн-членів ОЕСР.
Так, за нормами стосовно стратегічної структури Україна виконує 73% критеріїв щодо регулювання та 80% критеріїв щодо впровадження, тоді як країни ОЕСР виконують у середньому 38% критеріїв щодо регулювання та 32% щодо впровадження.
Україна також гарантує високий ступінь стійкості у втіленні стратегічних антикорупційних документів.
У застосуванні регуляторних (80%) та імплементаційних (89%) критеріїв у галузі лобіювання Україна є одним із передовиків поряд з Канадою, Францією та Естонією. Українське законодавство, на відміну від більшості держав-членів і держав-партнерів ОЕСР, передбачає прозорість даних про бенефіціарних власників, санкції за порушення правил лобістської діяльності, а Реєстр прозорості містить найповніший набір відомостей про суб’єктів лобіювання, їх діяльність та витрати (аналогічна ситуація тільки в Румунії).
Оцінюючи напрям конфлікту інтересів, ОЕСР звертає увагу на розвинену систему електронного декларування, яка дає змогу перевіряти статки посадовців за ризик-орієнтованим підходом. В Огляді експерти організації приділили окрему увагу високому рівню подачі декларацій суддівським корпусом. При повній відповідності критеріям нормативного регулювання конфлікту інтересів на практиці індикатори реалізуються на дві третини.
Регуляторна база контролю за політичними фінансами повністю (на 100%) відповідає вимогам ОЕСР, тоді як імплементація забезпечується на 71%. Україна опинилася серед третини країн, включно з членами й партнерами ОЕСР, де політичні партії зобов’язані дотримуватись вимог прозорості та звітування щодо фінансів.
У частині забезпечення доброчесності представників судової гілки влади Україна виконує 97% критеріїв щодо нормативного регулювання та 92% щодо практичної імплементації. Це один із найкращих результатів серед усіх країн, які були об’єктом моніторингу. У сфері доброчесності органів прокуратури ці показники становлять 69% та 79% відповідно (порівняно із середніми значеннями ОЕСР на рівні 66% та 52%).
В ОЕСР зауважили, що у цій галузі показники дещо нижчі, але все одно перевищують середні з-поміж країн-членів організації. Разом з тим експерти звернули увагу, що процедура добору прокурорів є в цілому конкурентною та прозорою, однак в частині призначення на керівні посади як суддів, так і прокурорів, вона не є повністю меритократичною.
Розвиваючи дисциплінарну систему для державних службовців, Україна виконує 92% критеріїв щодо регулювання та 33% щодо практики (середні показники по ОЕСР – 66% і 22% відповідно). На думку експертів, державі, зокрема, не вистачає електронної системи управління дисциплінарними справами, яка б забезпечувала легкий пошук та можливість автоматизованого аналізу відповідної інформації.
За словами голови НАЗК Віктора Павлущика, нові оцінки ОЕСР підтверджують високу якість дизайну антикорупційної політики України та належний рівень імплементації стандартів доброчесного врядування розвинутих країн.
“Водночас, зважаючи на наявність передової регулятивної бази, нам варто зосередитися на операційній складовій, вдосконаленні практичного застосування створених правил і процедур. Це дозволить перетворити кращі стандарти державного управління у високі стандарти життя громадян. Разом із тим, наявні показники є надійною основою для поглиблення інтеграції України до ключових ініціатив ОЕСР та організації загалом”, – зазначив Павлущик.
25 березня Кабінет міністрів України надіслав до ОЕСР офіційний лист про запит щодо приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності, додавши до листа інформацію про українське законодавство, політику та практику, що відповідають положенням зазначеного правового інструмента. Ініціатором процедури приєднання виступило НАЗК, яке відіграло провідну роль в аналізі чинної законодавчої бази.
Рекомендації включають міжнародні стандарти розбудови публічної доброчесності на засадах формування всеосяжної системи забезпечення доброчесності, відповідної культури в державному секторі та ефективної підзвітності. Одним із ключових інструментів вимірювання реалізації цих засад є Індикатори суспільної доброчесності – ініціатива, що передбачає збір та узагальнення даних, які дають змогу державам порівнювати свої результати із середніми показниками від ОЕСР та іншими країнами.
Україна – одна з перших країн, яка не є членом ОЕСР та асоційованою країною, що долучилась до ініціативи “Індикатори суспільної доброчесності” та надала дані за чотирма блоками даних (якість стратегічної основи, підзвітність формування державної політики, ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками, доброчесність судової та дисциплінарної систем). При цьому Україна продемонструвала високі показники (вищі за середні в ОЕСР) щодо більшості критеріїв, за якими здійснювався збір даних.
Як повідомляв Укрінформ, понад 70% українців отримують інформацію про корупцію із соціальних мереж, близько половина з якої має ознаки дезінформації.
НАЗК ОЕСР Україна Корупція