Жінки-ВПО демонструють значну витривалість, але зіштовхуються з перешкодами для інтеграції Вивчення 08.05.2026 03:27 Укрінформ Українські жінки-ВПО володіють високим ступенем внутрішньої витривалості, проте їхню адаптацію в нових місцевостях ускладнюють питання з житлом, нестача інформації, неміцні суспільні зв’язки та складнощі з пошуком роботи.
Про це заявили фахівці під час презентації вивчення «Вразливість і витривалість жінок ВПО: аналітичне дослідження і настанови представникам/представницям ЗМІ, місцевих і державних органів влади», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дослідження було реалізовано спеціалістами Національної академії СБУ в рамках проєкту ГО Smarta «Амбасадорки мирних змін» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
«Сьогоднішня презентація, нинішнє видання – про незахищеність жінок та витривалість жінок. Це не тільки аналіз, а ще й представлення рекомендацій щодо вирішення наявних нині проблем у сфері. Усі ці перетворення повинні бути на допомогу внутрішньо переміщеним особам, жінкам перш за все», – підкреслив ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк.
За його словами, важливо надавати підтримку внутрішньо переміщеним особам, зокрема з боку центральної влади та в громадах, тому що стійка громада – стійка держава, а стійка держава – міцна армія.
«Мільйони вимушено переміщених осіб – це той виклик, з яким не зустрічалася жодна європейська країна… Наші українські жінки засвідчили усім, що вони здатні», – додав він.
Зі свого боку, доцент кафедри стратегічних комунікацій прикладної лінгвістики центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБ України Тетяна Черненко зауважила, що серед найбільших проблем адаптації українських жінок-ВПО в нових місцевостях є: житло, обмеженість медичних послуг, соціальна напруженість. Також посилюють інтеграцію проблеми з працевлаштуванням, інформаційні перешкоди, слабка взаємодія з владою та відчуття відокремленості.
За її словами, під час здійснення опитування експерти брали до уваги індекси інтеграції, інформаційної доступності, довіри до держави, соціального капіталу, суб'єктивного благополуччя та витривалості.
Черненко відзначила, що жінки-ВПО мають високий рівень витривалості та внутрішнього потенціалу, однак ступінь адаптації є нижчим через перепони структурної інтеграції (критичне відставання інтеграції, інформаційний брак, недостатність суспільного капіталу).
Експертка акцентувала, що найбільший потенціал для покращення зосереджений у сферах інтеграції, інформаційної доступності та розбудови суспільних звʼязків, а системні зміни надають можливість перейти від початкової витривалості до повноцінної участі жінок ВПО у житті місцевостей.
Разом з тим доцентка НА СБУ Лариса Снігур повідомила, що в анкетуванні взяли участь 139 жінок-ВПО віком від 18 років. 35% опитаних відмітили, що вони адаптовані у нових громадах на середньому рівні, цілком адаптовані – 14,3% жінок, частково адаптовані – 10,7%, зовсім не адаптовані – 10%.
Серед опитаних 58,3% відмітили, що їхні голоси не беруться до уваги під час ухвалення рішень у приймаючій громаді, а упереджене ставлення до себе відчувають 46% жінок-ВПО.
Одночасно завідувачка кафедри стратегічних комунікацій і прикладної лінгвістики Центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБУ Лариса Компанцева зауважила, що під час дослідження були проаналізовані онлайн-медіа, котрі висвітлювали тематику жінок-ВПО. Зокрема, відповідну інформацію здебільшого публікували приватні медіа (73%), громадський сектор (11%) та державні ресурси (16%). Більшість цих повідомлень мали нейтральну (50%) і позитивну (46%) конотацію.
Учасники зустрічі також представили рекомендації до законодавчих актів, щоб поліпшити інтеграцію жінок-ВПО та роботу ЗМІ.
Пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Nº 1706-VII) в частині особливостей забезпечення прав жінок з числа внутрішньо переміщених осіб.
«Жінки з числа внутрішньо переміщених осіб визнаються групою з підвищеними соціальними та медичними ризиками. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію заходів підтримки з урахуванням вікових, медичних і соціальних особливостей таких осіб. Зокрема, шляхом забезпечення пріоритетного доступу до соціальних послуг; забезпечення доступу до медичної допомоги, включаючи послуги у сфері психічного здоров’я та стоматологічну допомогу; впровадження програм підтримки зайнятості та соціальної інтеграції», – зазначено у документі.
Також пропонується внести зміни до ст. 24-1 Закон України «Про зайнятість населення».
«Для внутрішньо переміщених осіб, зокрема жінок, запроваджуються спеціальні програми зайнятості, що передбачають можливість часткової зайнятості, гнучких форм праці, компенсацію витрат на догляд за дітьми під час працевлаштування або навчання, а також програми перекваліфікації для осіб старшого віку», – пропонують експертки.
До ст. 20 «Оцінювання індивідуальних потреб особи здійснюється уповноваженими суб’єктами» Закону України «Про соціальні послуги» пропонують внести зміни, що стосуються оцінювання потреб жінок з числа внутрішньо переміщених осіб. На думку експертів, воно має здійснюватися із залученням мультидисциплінарної команди та включати оцінку медичних, психосоціальних і житлових потреб, а також ризиків соціальної ізоляції та конфліктів.
Експерти рекомендують удосконалити механізми компенсацій, зокрема, спростити доступ до них, прискорити розгляд заяв і забезпечити відповідність виплат реальній вартості втраченого майна, включно з житлом на ТОТ. Також вони закликають врегулювати питання перереєстрації ФОП серед ВПО, щоб не послаблювати фінансові можливості громад і не підривати довіру переселенців до перспектив деокупації. Окремо наголошується на необхідності розробки політик інтеграції, які сприятимуть повноцінному включенню внутрішньо переміщених жінок у суспільство, а не лише їхній тимчасовій підтримці.
Крім того, експерти рекомендують громадам оновити місцеві програми підтримки ВПО, передбачивши окремі заходи для жінок-переселенок як групи підвищеного ризику та індикатори доступу до медичних послуг, зокрема, первинної допомоги, стоматології й психологічної підтримки. Також пропонується затвердити локальні мінімальні стандарти проживання у місцях компактного поселення та запровадити програми медичної підтримки для жінок ВПО – через співфінансування або ваучери на лікування, стоматологічні й психологічні послуги. Окрему увагу радять приділити розвитку послуг із догляду за дітьми для полегшення працевлаштування жінок і програмам соціальної інтеграції переселенців у приймаючі громади.
Як повідомляв Укрінформ, згідно зі звітом Агентства ЄС із основних прав (FRA), біженки з України стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією у країнах Євросоюзу. Кожна четверта жінка повідомляє, що зазнала фізичного або сексуального насильства з початку війни.
Фото ілюстративне: Держприкордонслужба України / Фейсбук
Жінки Біженці Війна з Росією дослідження