Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на репортажі з особистими судженнями – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на репортажі з особистими судженнями; її головна мета – документувати події, реєструвати злочини, збирати докази.
Про це під час обговорення в Укрінформі на тему «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та впровадженні Протоколу Берклі в Україні» повідомила керівниця комунікаційної команди Міністерства оборони Марічка Байса.
«Воєнна журналістика не має перетворюватися на репортажі з особистими судженнями. Її першочергове завдання – документувати факти, фіксувати протиправні дії, збирати свідчення та залишати після події максимально неупереджену інформацію. Саме тому співпраця з офіційними джерелами – Міністерством оборони, Генеральним штабом тощо – є надзвичайно важливою», – зазначила вона.
Адвокатка юридичної компанії «Відсіч» Яна Бут підкреслила, що воєнні журналісти не виконують функцію слідчого, але вони можуть забезпечити найголовніше – збереження первинної інформації про подію, яка згодом стане основою для кримінального провадження та досудового слідства.
Байса наголосила, що журналістам завжди слід оперувати перевіреними, офіційними даними та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про воєнну журналістику, це правило трансформується з просто професійного стандарту. Воно стає питанням життя людей і, зокрема, національної безпеки. Кожен матеріал, кожне зображення, кожне слово і кожна цитата можуть формувати світову громадську думку щодо України. Журналіст повинен чітко усвідомлювати не лише те, що він повідомляє, але й кому він це адресує, коли і як він це транслює», – заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання або непідтверджений факт можуть спричинити паніку, завдати емоційного болю або навіть поставити під загрозу успішне проведення певної військової операції.
У Канаді та США, зазначила Байса, практично кожне відповідальне видання перед оприлюдненням матеріалу звертається до державних установ за коментарем для підтвердження певної інформації.
«Адже вони розуміють: якісна журналістика починається з верифікації даних. Саме так будується довіра між державою та громадянами, між владою та людиною. Саме такий підхід мінімізує ризики поширення неправдивої інформації», – підкреслила представниця МОУ.
Вона зауважила, що противнику достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або вирваного з контексту заголовку – і дезінформація поширюється блискавично, як усередині країни, так і особливо за її межами.
Окремо Байса наголосила на важливості комунікації не лише щодо втрат та загроз на фронті, але й про більш-менш позитивні події, що відбуваються.
«Стійкість країни – це також певний аспект безпеки. Сьогодні до позитивних подій можна віднести й те, як ми відвоювали кілометр на лінії фронту, як наші виробники створюють якісну українську зброю тощо», – пояснила керівниця комунікаційної команди Міноборони.
Адже війна, підкреслила вона, це не тільки події на полі бою. Це й люди, які виробляють озброєння, інженери, технічні спеціалісти тощо.
«Це також і ветерани, які повернулися до роботи в цій сфері. Це й міжнародні партнери, які інвестують у цю галузь. Про це все можна і потрібно розповідати, бо це теж відображає реальність України», – вважає Байса.
Своєю чергою докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура підкреслила, що оперативність ніколи не повинна ставитися вище за достовірність, особливо в умовах війни.
Як повідомляв Укрінформ, Національна спілка журналістів України заявила, що головним правилом роботи журналістів на даний час має бути принцип: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією