Хворі зуби можуть спровокувати онкологію та діабет – лікарі 20.03.2026 18:48 Укрінформ Хвороби ротової порожнини, крім проблем із зубами, здатні викликати серцево-судинні, ракові недуги, діабет, атеросклероз, ревматоїдний артрит та інше.
Про це повідомлялося під час круглого столу «Здорова усмішка – здоров’я українців», який відбувся в Укрінформі з нагоди Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини.
«Хвороби пародонту – це дійсна тиха епідемія ХХІ сторіччя, оскільки перші ознаки часто протікають безсимптомно і мільйони людей на планеті не здогадуються, що в них є таке серйозне захворювання, як гінгівіт чи пародонтит. Тому що кровоточивість ясен не викликає занепокоєння, і до лікаря звертатися, можливо, людина не хоче. Але гінгівіт – це лише старт. Якщо його своєчасно не лікувати, може розвинутися пародонтит. Тобто хронічне захворювання, в основі якого є запалення тканин навколо зуба, що клінічно проявляється кровоточивістю ясен. Пародонтит становить загрозу через те, що руйнуються ясна та кісткова тканина навколо зуба, і наслідком цього є втрата зубів», – зазначила під час круглого столу докторка медичних наук, професорка ПВНЗ «Київський медичний університет» Оксана Копчак.
Як підкреслила Копчак, пародонтит також може викликати системний вплив на організм і розвиток чи прогресування таких серйозних соматичних недуг, як діабет, атеросклероз, ревматоїдний артрит, навіть передчасні пологи та виникнення онкозахворювань можуть бути пов'язані саме з пародонтом.
Як повідомила під час круглого столу доцентка Національного університету охорони здоров'я імені Платона Луцького Елла Павленко, в Україні на 100 тис. населення шестеро хворіють на рак ротової порожнини. Так, у 2020 році в Україні було вперше діагностовано 2011 нових випадків раку ротової порожнини, 1264 пацієнти померли, а 37% пацієнтів, у яких вперше було діагностовано онкопатологію, не прожили і року. У 2021 році третю та четверту стадії хвороби на рак ротової порожнини виявили у 60% випадків, першу та другу – лише у 29%.
При цьому, як зазначила лікарка, на профілактичних оглядах виявлено лише 14,3% хворих на рак ротової порожнини.
«На профілактичні огляди до лікарів звертаються пацієнти дуже зрідка. Це один із шести пацієнтів, які дуже ретельно стежать за змінами порожнини рота і з'являються до лікаря-стоматолога з метою, щоб лікар міг оглянути, своєчасно поставити діагноз і направити на лікування», – сказала Павленко.
За її словами, в зоні ризику – чоловіки, оскільки вони більше курять. Онкозахворювання рота можуть виникати і в людей похилого віку, оскільки вони більш схильні до зниження імунітету і мають супутні стани.
Окрім цього, уважно ставитися до порожнини рота мають люди, які носять знімні чи ортодонтичні конструкції, що можуть травмувати слизову оболонку і призвести до погіршення її стану, а також до онкологічних захворювань.
Як додала під час круглого столу заступниця директора КНП «Київська стоматологія» з медичної частини Валентина Мірза, пізня діагностика раку ротової порожнини обумовлена поєднанням низки факторів – загальний хронічний стрес, нездоровий спосіб життя, незадовільні соціальні умови, забруднення навколишнього середовища, відсутність обов'язкових щорічних оглядів ротової порожнини з проведення професійної гігієни. Також, за її словами, пацієнти при виявленні проблем можуть зволікати, вдаватися до самолікування.
«Насамперед пацієнтам і стоматологам слід звернути увагу на неприємний запах з рота, незважаючи на харчування та гігієну, виразки та горбики на щоках, яснах, піднебінні чи на будь-якій іншій частині ротової порожнини. Червоні чи білі плями різної форми в ротовій порожнині, що можуть кровоточити, оніміння та втрата чутливості в будь-якій ділянці рота, біль у щелепі, горлі та вусі, захриплість голосу, набряк обличчя та щелеп, рухомість зубів», – сказала вона.
Окрім цього, захворювання зубів та ротової порожнини можуть бути однією з причин розвитку серцево-судинних захворювань, причому і в молодих людей. На цьому під час круглого столу наголосила кандидатка медичних наук, співробітниця Національного університету охорони здоров'я України ім. Шупика Мар'яна Слободяник-Коломоєць.
«Через воєнні дії багато молодих військових хлопців та дівчат вже потребують протезування клапану в серці. І ці майбутні пацієнти, приходячи на прийом, повинні отримати алгоритм лікування, і ці питання ми підіймали в наших дослідженнях, щоб прописати, яким має бути лікування таких пацієнтів, адже це новий напрямок в стоматології. Вже відомі факти впливу бактерій з ротової порожнини на клапан серця людини. Ми досліджували клапан серця людини і змогли побачити всіх представників пародонтопатогенних інфекцій», – сказала Слободяник-Коломоєць.
Як зауважила вона, вже є дані, що бактерії з ротової порожнини можуть викликати розвиток атеросклеротичних бляшок на судинах, ці бактерії потрапляють в організм і під час чищення зубів, і під час споживання їжі. Вони потрапляють в основний кровотік і можуть прикріпитися до стінки судини, спричинити запалення, яке своєю чергою призводить до того, що просвіт судини може закритися.
Тому, за її словами, пацієнт, який має в анамнезі предиктор ішемічної хвороби серця, повинен обов’язково прийти на огляд до лікаря-пародонтолога.
«Коли є така важка соматична патологія, пацієнти, які потребують пересадки клапана серця, не думають про зуби, гігієну – як наслідок, мають поганий індекс гігієни, і це є умовами для розповсюдження цих бактерій. У наукових дослідженнях було продемонстровано: щоб ці бактерії стали патогенними – достатньо 72 години не чистити зуби. Звісно, у таких пацієнтів цей час може бути і тижнями. Тому бактерії починають активуватися, вони активно розмножуються. Це призводить до їхньої патогенності, і вони починають активно накопичуватися на стінках судин, на ендокарді і так само можуть потрапляти на клапан серця», – сказала Слободяник-Коломоєць.
Тому, за її словами, нагальним є питання профілактики таких пацієнтів перед оперативними втручаннями.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо розширення доступу до безоплатних послуг із зубопротезування та планової стоматологічної допомоги.
Перше фото: Freepik
Лікарі Онкологія Діабет Стоматологія Серце