
Незаконний перетин кордону: у Верховному Суді роз’яснили, коли виникає відповідальність для організаторів 15.01.2026 04:08 Укрінформ Відповідальність для улаштовувача каналу нелегального перетину рубежу настає вже за сам факт улаштування, керування та сприяння рекомендаціями, інструментами тощо.
Про це проінформував Верховний Суд, повідомляє Укрінформ.
«Для наявності в діях улаштовувача незаконного переміщення осіб через рубіж завершеного складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ, не є обов’язковим факт перетину рубежу особою, яка, згідно з планом, мала його перетнути, оскільки відповідальність для улаштовувача настає вже за сам факт улаштування, керування та сприяння рекомендаціями, інструментами тощо», – зазначається у повідомленні.
Підкреслюється, що в одній зі справ, котрі розглядав Верховний Суд, суди попередніх інстанцій визнали винним та засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369 ККУ за те, що він організував незаконне переміщення свого сина через держрубіж України та надав начальнику відділу дільничних інспекторів прикордонної служби хабар у розмірі 70 498 грн за допомогу йому та його синові в нелегальному перетині державного рубежу поза встановленими пунктами контролю.
Як повідомили у суді, у касаційній скарзі захисник заперечував висновки судів попередніх інстанцій щодо доведеності вини обвинуваченого, зокрема, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ.
ВС зі свого боку, залишаючи без змін ухвали судів попередніх інстанцій, вказав, що нелегальне переміщення осіб через державний рубіж України – це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного рубежу України іншими особами.
«При цьому улаштування такого нелегального переміщення – це дії особи щодо розробки планів, визначення місця, часу нелегального переміщення, пошуку співучасників, створення організованої групи, її фінансування, озброєння тощо», – роз’яснили у Верховному Суді.
Окремо повідомляється, що суд першої інстанції у цьому кримінальному провадженні встановив, що обвинувачений шукав спосіб перетину державного рубежу України поза межами пунктів контролю для себе та свого сина і просив раніше не знайому йому особу допомогти в цьому за матеріальну винагороду.
«Обвинувачений, розуміючи, що свідок є посадовою особою, котра має повноваження та інформацію стосовно охорони державного рубежу, надав цій особі неправомірну вигоду за допомогу йому та його синові в нелегальному перетині державного рубежу», – зазначається у повідомленні.
У ВС повідомили, що з цих самих причин обвинувачення вважало доведеним, що фігурант організував нелегальне переміщення свого сина, 23 листопада 1998 року народження, через державний рубіж України за сприяння свідка.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних сил України, розповсюдження відомостей про її дислокацію є злочином.
Прикордонники Верховний Суд Злочин Кордон Ухилянти
