Лідер Організації Українських Націоналістів Андрій Мельник перепохований. Що далі? 25.05.2026 17:59 Укрінформ Сьогодні на території Національного військового меморіального цвинтаря відбулась урочиста церемонія повторного поховання праху очільника ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії. Ця, без сумніву, знакова подія – перший почесний акт перепоховання борця за волю України на українській землі – відбулась за присутності державного керівництва: Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та інших представників уряду, парламенту, Офісу Президента, громадськості, духовенства, військових і, звичайно, «Пласту», активною учасницею якого була Софія. Здавалося б, що тут особливого? Президент вшановує пам’ять героя, прах якого Україна нарешті повернула. По суті, в період війни шанування на такому рівні – це безпрецедентний захід, який потребує значних заходів безпеки та демонструє найвищий ступінь поваги держави до героя. Відповідно – надзвичайно високою була і міра організації церемонії. Вона відбулась з дотриманням всіх військових почестей і ритуалів: військовий духовий оркестр, почесна варта. Володимир Зеленський Володимир Зеленський під час церемонії акцентував на важливості збереження історичної спадщини та шанування видатних осіб, котрі через різні обставини були поховані за межами України. Він підкреслив, що слова «повага до українських героїв» нарешті мають лунати повноцінно, а останки тисяч достойних українців – врешті повернутися додому, в Україну, і бути гідно вшанованими. До речі, Президент засвідчив, що наступними в Україну повернуть останки фундатора ОУН Євгена Коновальця. «Ми вже розпочали роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому і багато інших таких українців», – промовив очільник держави. Заступниця голови Офісу Президента Ірина Верещук, котра займалася перепохованням подружжя Мельників, сповістила, що дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця вже є. Тим часом керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров відзначив, що наразі відомо про понад 11 тис. українців, котрі поховані за кордоном. «Це діячі, які боролися за українську державу. На сайті Українського інституту національної пам’яті ми їх постійно додаємо, шукаємо, будемо ще шукати», – запевнив Алфьоров. Олександр Алфьоров Зі свого боку Верещук повідомила, що повертатимуть не тільки борців за незалежність ХХ ст., а й інших часів, зокрема Козаччини і навіть Київської Русі. «Чи ви знаєте, де похований Ярослав Мудрий?» – спитала вона у журналістів. На наше припущення, що у Софії Київській, пані Ірина загадково посміхнулася. Разом з тим Алфьоров нагадав, що останки, наприклад, гетьмана Петра Дорошенка – в Росії. Ірина Верещук Аби справді належно вшанувати пам’ять героїв, безперечно, потрібен Національний пантеон. Зеленський у своїй промові нагадав, що дискусії про потребу його створення тривають ще з 2019 року. Верещук зауважила, що зараз триває робота над відповідним законопроєктом. «У нас зараз в планах – прийняття закону про Пантеон, який визначить рамки, головні критерії, хто може бути похований, після якого року, після якого віку – це все буде прописане в законі. Ця рамка дасть можливість Кабінету міністрів приймати, відповідно, нормативні правові акти. Постановами буде прийматися рішення по кожному видатному українцю чи українці», – зазначила Верещук. Тому якщо такий закон буде ухвалено, останки українських видатних особистостей будуть перепоховані ще раз – вже тоді у Пантеоні. Отже перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії може бути не останнім. Це підтверджує і історик Вахтанг Кіпіані. «Повернення додому полковника українського війська, провідника ОУН Андрія Мельника відбулося. Дякую всім причетним з влади та громадського сектору, хто зробив це. Поки місце спочинку на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом – у Національному Пантеоні», – написав він після церемонії у Фейсбуці. Попри розбіжності в тому, коли і де має постати Пантеон, ні в кого немає сумнівів у його необхідності та важливості для української держави. Тому що Національний пантеон героїв – це місце, де до історії народу, його культури можливо фізично доторкнутися. Не випадково, Росія вже била по пам’ятнику Степану Бандері у Львові, не випадково зруйновано музей Григорія Сковороди на Харківщині та багато інших об’єктів, в яких «жила» наша культура та історія. Адже ця війна є в тому числі війною за історію та ідентичність. Український Пантеон героїв, який би починався, наприклад, від князя Володимира, безсумнівно зруйнував би російські історичні наративи та спростував би міф про давню імперію. Тому російські пропагандисти стільки уваги приділяють саме історичним аспектам. Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов, відповідаючи на моє запитання, чи будуть повертати останки голови проводу ОУН Степана Бандери, запевнив, що ця робота проводиться без огляду на російську пропаганду. «Це будуть українські рішення, ухвалені в Україні з урахуванням українських національних інтересів. На російську пропаганду зважати точно не будуть», – акцентував Юсов. Андрій Юсов Поки що важко сказати, наскільки успішним буде процес прийняття закону про Національний пантеон героїв, як швидко, і, будемо сподіватися, без скандалів під цей проєкт знайдуть гідне місце у столиці, але важливо, що ці визначальні для держави питання почали порушувати, а процес перепоховань героїв перейшов з дискусійної площини у практичну. Тетяна ПАСОВА Фото: Євген Котенко