Голова НСЖУ – на форумі у Лондоні: Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності 05.03.2026 18:57 Укрінформ Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко акцентував, що незалежна журналістика під час війни потребує забезпечення інфраструктурою, а не виключно відваги.
Як Томіленко поінформував у Фейсбуці, він про це сказав на Британському Форумі свободи медіа у Лондоні, інформує Укрінформ.
Форум об’єднує журналістів, правозахисників, парламентаріїв та міжнародних фахівців для обговорення свободи слова, безпеки медіа та протидії дезінформуванню. Томіленка запросили як доповідача на засідання щодо незалежних медіа в умовах збройних протистоянь/війни.
«Я розповідав про те, що знаю безпосередньо: про передові газети, про колег у полоні, про Центри солідарності, про цьогорічну зиму в Києві. Привіз із собою екземпляр газети «Зоря» з Харківщини — і демонстрував її під час промови», – зауважив Томіленко.
У своїй промові він підкреслив, що коли вживають термін «регіони, охоплені конфліктом» — для України це не конфлікт. Це широкомасштабна війна.
Він нагадав, що з січня Росія активізувала атаки на енергетичну систему.
«У моїй квартирі опалення пропадало три рази в самий пік морозів. Офіс Національної спілки журналістів України в центрі Києва тиждень був без обігріву і без води. Електроенергія подається за графіком. І добре, коли цей графік виконується. Часто у нас відсутнє світло від 15 до 17 годин на добу. Тут, у Лондоні, в моєму номері яскраво горить світло. Функціонує опалення. І я усвідомлюю, наскільки нестійкими є ці речі. Це реальність, з якої я прибув на цей Форум», – поділився Томіленко.
Атаки на інфраструктуру прямо впливають на функціонування медіа. Без електропостачання редакції не можуть працювати, апаратура не заряджається, матеріали не передаються.
Він заявив, що незалежні медіа під час війни — це інфраструктура, а не абстракція.
«У воєнний час незалежна журналістика — це не лише про демократичні принципи. Вона стає складовою національної витривалості. Якщо достовірна інформація зникає — її місце займає дезінформація», – зауважив Томіленко.
У Національній спілці журналістів України зробили підтримку місцевих і прифронтових медіа своїм головним завданням. З 2022 року НСЖУ сприяла відновленню і підтримці більше 40 газет у прифронтових та звільнених областях. Одна з них – газета «Зоря» з Харківщини.
«Її редактор Василь Мірошник власноруч розвозить екземпляри до сіл під ризиком російських дронів. Нещодавно ми надали йому детектор дронів — щоб він міг бути в безпеці під час доставки газети. Для багатьох громад передові газети — єдине надійне джерело перевірених відомостей. Коли міста занурюються в темряву, ці газети стають надійним джерелом правди», – розповів Томіленко.
За його словами, в Україні журналісти продовжують працювати як цивільні в надзвичайно небезпечних умовах. Разом з тим, багато з них мобілізовані і зараз захищають країну зі зброєю в руках. Є значні втрати в медійному середовищі.
«З лютого 2022 року 144 працівники медіа загинули. 21 — безпосередньо під час виконання журналістської діяльності. Лише у 2025 році троє працівників медіа загинули — всі внаслідок атак російських дронів. Українські журналісти також фіксують воєнні злочини та порушення прав людини — нерідко з великим особистим ризиком для себе», – акцентував Томіленко.
Наразі 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
«Одна з них — Ірина Левченко. Її затримали у травні 2023 року. Майже два роки — жодного контакту. Нещодавно ми отримали від неї невеликого листа. Лише декілька рядків. Але підтвердження того, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з фокусу дипломатичної уваги. Їхні імена повинні регулярно звучати на міжнародних зібраннях і в механізмах контролю. Захист журналістів під час війни — це не лише про свободу преси. Це про людську гідність і відповідальність», – наголосив Томіленко.
Він додав, що Росія поєднує військову агресію з систематичною дезінформацією.
Томіленко запропонував політикам три практичні кроки.
Перший: забезпечити систематичне включення журналістів у полоні до дипломатичних переговорів та міжнародних контрольних механізмів. Другий: підтримати створення і стійкість безпечних робочих просторів для журналістів, які працюють у зонах конфліктів — місць, де вони можуть отримати охорону, безпечні умови для роботи та термінову допомогу. Третій: створіть оперативні та адаптивні механізми фінансування для місцевих і прифронтових медіа, що працюють в умовах високого ризику.
«Незалежна журналістика під час війни потребує інфраструктури, а не тільки відваги. Підтримувати її — це не просто солідарність. Це вкладення в демократичну стійкість і безпеку. Журналісти в Україні не потребують співчуття. Вони потребують інструменти та безпечні умови для продовження своєї роботи. Якщо незалежна журналістика переживе війну — правда залишиться живою. А коли правда залишається живою — демократія має шанс вистояти», – резюмував Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, Томіленко у колонці для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон) заявив, що підтримка української журналістики – це інвестування в європейську безпеку та інформаційну стійкість.
Британія НСЖУ Томіленко ЗМІ Медіа