“`html

Без обов’язкових державних реєстру і притулків: як в Україні намагаються контролювати і штрафувати власників тварин 23.05.2026 10:00 Укрінформ Інцидент зі стягненням штрафу за відсутність реєстрації у пса підняв питання загальнодержавного реєстру тварин та порядку їх утримання.
Історія пані Олени та її чотирилапого друга Лакі зі Львова – звичайного песика, якого господиня виводила на прогулянку містом на повідку, викликала жваве обговорення, плітки, а також роз’яснення від фахівців стосовно обліку домашніх тварин, особливо, собак і котів.
Пані Олена розповіла свою історію в соцмережі Threads, де докладно зобразила зустріч із трьома інспекторами, котрі виявились міською службою, що здійснювала перевірку наявності реєстраційних знаків у собак. Жінку з її улюбленцем оштрафували через відсутність ідентифікаційного жетона у тварини.
Господиня підібраного песика запевняла, що вперше чує про дану вимогу і вже навіть подала заявку на чипування, однак представники муніципальної охорони все одно задокументували порушення.
Інша пані Олена, жителька Києва, на початку широкомасштабного вторгнення відгукнулась на заклик зоозахисників та прийняла на адопцію (термін, що використовують для передачі врятованої тварини новому власнику, – ред.) з притулку собаку, котру ті знайшли біля звільненої Бучі. Вона дала псу ім’я Хельга – минуле тварини, умови її перебування і виховання та попередні власники так і залишились невідомими.
Через рік адаптації і вивчення звичок, жінка вирішила зареєструвати свого улюбленця у Києві – така умова була зазначена в договорі про передачу з притулку. Процедура виявилась досить непростою. З початку поточного року пані Олена, за її словами, долає цей складний шлях. Тварину визнали потенційно небезпечною породою згідно з переліком, затвердженим Кабміном.
Нагадаємо, що до списку внесено більше 50 порід (а також їхні помісі). Якщо пес належить до цього переліку, господар зобов’язаний не тільки пройти тестування за програмою адаптації в місті, а й укласти договір обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам.
Пані Олена розповідає, що їй та її собаці-метису потрібно пройти три етапи перед реєстрацією. Це іспит для власників на знання правил утримання тварин і два іспити, які має пройти її Хельга і Олена разом у присутності кінолога-екзаменатора. Один з них на знання команд. Команди повинні віддаватись українською мовою, а її улюбленець реагує на російськомовні команди. То ж зараз жінка на етапі, коли одночасно перевчає підопічну на українські команди «стояти», «поруч», «до мене», «чекати». Наступний крок – це прохід поруч з автомобілями, велосипедистами і серед міських шумів, щоб з’ясувати, наскільки тварина адаптована до існування у населеному пункті.
Марина Суркова, очільниця асоціації зоозахисних організацій України, голова Міжнародного благодійного фонду «Дика Україна» та юристка, у розмові з Укрінформом пояснює, що штрафи та неоднозначні правила, котрі можливо оскаржити, а також оплата за саму процедуру можуть спровокувати нову хвилю появи бездомних тварин. Хоча необхідність ведення єдиного реєстру тварин вважає дуже важливою.

Марина Суркова. Фото з соцмереж.
«Ми не в змозі зараз контролювати ситуацію, коли недобросовісні особи викидають цуценят або вже дорослих тварин, а що вже казати про випадки, коли потрібно здавати тести чи сплачувати кошти, – для декого це стане причиною покинути тварину напризволяще». Експертка зазначає, що вражена новою хвилею інформаційного ажіотажу щодо штрафів і реєстрації тварин у місті, оскільки ці місцеві закони діють вже більше 10 років.
«На жаль, в Україні відсутній єдиний обов’язковий державний реєстр тварин. Як і немає жодного державного притулку для безпритульних тварин», – зауважує Марина Суркова. А це означає, що підходи, тарифи та правила утримання тварин розрізнені і кожен регіон країни вигадує «свій спосіб», жетон, ціну і відповідальність власників. Так само і здійснює контроль за порушниками, працює з покинутими тваринами та піклується про безпритульних.
Далі більш детально про процедуру реєстрації, необхідність зміни та впорядкування законодавчої бази.
ХТО КОГО І ДЕ РЕЄСТРУЄ
Марина Суркова пояснює: якщо інспектор або поліцейський виявляє не обліковану тварину, він складає протокол згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП, Порушення правил утримання котів і собак).
«Далі цей протокол передається на розгляд адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради, – інформує Марина Суркова. – І вже ця комісія приймає рішення: зробити людині усне зауваження, винести попередження чи накласти штраф. Для громадян сума становить від 170 до 340 гривень, для посадових осіб – від 340 до 850 гривень».
ЮРИДИЧНА КОЛІЗІЯ ШТРАФІВ
Не дивлячись на те, що бланки з сумами штрафів заповнюють на місці або надсилають згодом, правозахисниця підкреслює: дану постанову адмінкомісії можна оскаржити в суді через значні недоліки в українському законодавстві.
“`
