
Як дві сестри і брат із Тернопільщини здобули найвищі нагороди світу та України 01.04.2026 16:30 Укрінформ Біатлонна родина Тарасюків переконана, що їхня сила полягає в генетиці, витримці характеру та взаємодопомозі
Біатлоністи Тетяна, Тарас та Ірина Тарасюки з міста Копичинці на Тернопільщині цього року продемонстрували успішні виступи на змаганнях всеукраїнського та міжнародного рівнів, здобувши понад десять медалей. Зокрема, Тетяна здобула Малий кришталевий глобус на юніорському Кубку IBU. Тарас отримав срібло на юнацькій світовій першості з біатлону в Арбері. Виступаючи в парі, Тетяна і Тарас здобули золото на молодіжному Євро з біатлону в одиночній змішаній естафеті. Ірина виграла золоту медаль у спринті та бронзу в індивідуальній гонці на чемпіонаті України з біатлону.
Кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з родиною Тарасюків. Обговорювалися сімейні секрети виховання успішних атлетів, шлях до перемог юних біатлоністів, важливість підтримки близьких, особливості поточного сезону та плани на майбутнє.
ДІТЕЙ НІКОЛИ НЕ ПРИМУШУВАЛИ ЗАЙМАТИСЯ БІАТЛОНОМ
Протягом останніх кількох місяців прізвище Тарасюк часто з’являється у спортивних новинах та лунає під час церемоній нагороджень на світових і вітчизняних п’єдесталах. І це цілком зрозуміло. Цей змагальний сезон став найуспішнішим для трьох молодих біатлоністів з однієї родини: Ірини, Тетяни та Тараса Тарасюків. Сестри і брат є другим спортивним поколінням у сім’ї. Особливо пишаються дітьми їхні батьки – Василь Тарасюк та Людмила Сагайдак. Вони самі є колишніми спортсменами, майстрами спорту, які нині працюють тренерами. Людмила – срібна призерка всесвітньої зимової Універсіади в естафеті, призерка чемпіонату світу з літнього біатлону. Пара виховує п’ятьох дітей. Троє старших є успішними спортсменами. Насамперед запитую батьків, як сталося так, що діти пішли їхнім шляхом.

– Ми ніколи не змушували дітей займатися біатлоном. Насамперед докладали максимум зусиль, щоб вони добре навчалися та мали різноманітні захоплення. Іноді навіть погрожували, що не візьмемо їх на тренувальні збори, якщо матимуть погані оцінки в школі. Але, звісно, змалечку вони бачили, що ми з чоловіком захоплюємося спортом, активним відпочинком. Найпершими їхніми іграшками були наші медалі, – з усмішкою розповідає Людмила Сагайдак.
Старша донька Тарасюків Ірина додає, що мама була справжньою знаменитістю в Копичинцях, і в школі, де вони навчалися, висів її портрет на стіні.

Ірина Тарасюк
– Ми знали, що вона була успішною спортсменкою, і надзвичайно цим пишалися, прагнули бути схожими на неї. Тому, коли мама почала тренувати дітей у Копичинцях, ми також приходили на заняття. Нам тоді було близько 6–7 років. Одягали старенькі лижі на три дірки і спускалися. Нам це дуже подобалося. І навіть коли не було офіційних занять, ми з сестрою брали лижі й вирушали на схил, – додає Ірина.
Водночас діти мали багато інших захоплень – дівчата закінчили музичну школу за класом фортепіано, займалися народними танцями. Тарас опанував гру на сопілці та саксофоні. Також вони любили грати у волейбол та баскетбол.
– Ми мали змогу займатися всім, що нам подобалося, у всьому себе спробувати. Ймовірно, саме тому біатлон став нашим усвідомленим вибором. Крім того, ми часто подорожували з батьками, їздили в табори, на річку чи на море. Вони завжди брали нас із собою, навчили плавати, грали з нами в різноманітні ігри. Мама з татом робили все для того, щоб у нас було щасливе дитинство. Ми їм дуже вдячні за це, – зазначила дівчина.
КОНКУРЕНЦІЯ МІЖ НАС СПРИЯЛА КРАЩИМ РЕЗУЛЬТАТАМ
Регулярно займатися біатлоном Ірина, Тетяна і Тарас почали у 2017 році, коли пані Людмила після кількорічної перерви відновила роботу секції в Копичинцях.
– Ми були дуже раді, що з’явилася така можливість, і одразу почали відвідувати мамині заняття. Мені тоді було 12 років. Подобалося кататися на лижах, адже це весело. А коли вас багато і ви змагаєтеся, то стає ще цікавіше. До того ж між нами з сестрою та братом завжди була невелика конкуренція, яка спонукала нас вдосконалюватися та демонструвати кращі результати, – розповідає Тетяна Тарасюк.

Тетяна і Тарас
Тарас молодший за сестер. Хлопець каже, йому було 8–9 років, коли він почав займатися біатлоном.
– Так склалися обставини, що після кількох тренувань, як тільки я навчився стояти на лижах та з’їжджати зі схилу, мене відправили на перші змагання. І там, якимсь дивом, мені вдалося посісти третє місце. Звісно, я був радий. Це досягнення мотивувало мене більше працювати, тренуватися, щоб здобувати медалі й перемагати, – розповідає Тарас.

Тарас Тарасюк
Молодих талановитих спортсменів помітили в біатлонній спільноті Тернопільщини та запросили до обласної команди.
– Приблизно шість років я тренувалася в Тернопільській школі вищої спортивної майстерності. За цей період встигла отримати звання майстра спорту України. У 18 років потрапила до юніорської національної збірної, яку тренує Оксана Юріївна Хвостенко, і під її керівництвом я змогла ще більше розкрити свій потенціал. Робота в колективі пішла мені на користь. Я перебувала в команді два роки і багато чому навчилася. Радію, що все склалося саме так, – зазначила Тетяна.

Ірина Тарасюк
Тараса взяли до юніорської команди в зимовому сезоні 2024–2025, а Ірина у 2025 році перейшла з юніорів до команди «Б» збірної України з біатлону.
– У мене був дуже успішний дебют минулого року. На Європейському юнацькому олімпійському фестивалі разом з Вікторією Хвостенко ми здобули золото в одиночній змішаній естафеті. Також я фінішував шостим на юнацькому чемпіонаті світу з біатлону в Естерсунді (Швеція), – розповідає Тарас.
ЦЕЙ СЕЗОН ВИЯВИВСЯ ДЛЯ НАС ДУЖЕ ВДАЛИМ
Цього року Тарасюки успішно виступили на міжнародних та всеукраїнських змаганнях. Їм вдалося значно перевершити свої очікування щодо кількості нагород.

Тетяна Тарасюк під час нагородження
– Напередодні сезону я сподівалася отримати принаймні одну особисту медаль, але не більше. Звісно, знала, що в нас з’явиться нова сервісна бригада, і що тепер вікова категорія юніорок скоротилася до 2006–2005 років народження, проте все ж не уявляла, що все складеться саме так, – розповідає Тетяна.

Тетяна виграла Малий кришталевий глобус
Спортсменці вдалося здобути медалі на етапах юніорського Кубку IBU, стати чемпіонкою Європи серед юніорів в естафеті, отримати бронзу в естафетній гонці юніорського чемпіонату світу в німецькому Арбері. Також Тетяна виборола Малий кришталевий глобус у заліку спринтів.
– Свій цьогорічний сезон оцінюю як дуже успішний, хоча є моменти, які мені не підкорилися, наприклад, особиста медаль на юнацькій світовій першості, або ж Кришталевий глобус за загальний залік. Попри все, я зробила більше, ніж могла. Тому ні про що не шкодую. На цьому моя юніорська кар’єра завершилася, і розпочинається новий етап у моєму житті, а саме – дорослий біатлон. Мені ще є над чим працювати, не хочу зупинятися на досягнутому. Тому чекайте на мене в новому сезоні! – поділилася враженнями дівчина.

Тарас Тарасюк
Тарас Тарасюк, за версією НОК України, став найкращим юним спортсменом лютого. Хлопцеві також вдалося цього сезону продемонструвати чудові результати – він привіз срібло з юнацького чемпіонату світу з біатлону, що проходив у німецькому Арбері. Також на цих змаганнях Тарас двічі брав участь у квітковій церемонії, увійшовши до списку шести найкращих спортсменів.

Тетяна і Тарас під час нагородження
Однією з найбільш зворушливих перемог стало золото на юніорському Євро з біатлону в одиночній змішаній естафеті, яке здобули Тетяна та Тарас Тарасюки, виступаючи в парі. Україна вперше в історії отримала золото чемпіонату Європи серед юніорів у змішаній естафеті.
– Це була дуже емоційна гонка. Ми хвилювалися одне за одного. Адже відстоювали не лише власну честь і честь країни, а й честь своєї родини. Дуже хотілося показати найкращий результат, – розповів Тарас.
Тепер у Тетяни, яка перейшла до дорослої збірної, з’явилася нова мрія – пробігти естафету зі старшою сестрою Іриною на міжнародному рівні та здобути в ній медаль.

Ірина цьогоріч стала чемпіонкою України зі спринту, пройшовши всі вогневі рубежі без промахів, та здобула бронзу в індивідуальній гонці на чемпіонаті України з біатлону, який нещодавно завершився в Буковелі.
– Цей рік був для мене першим у дорослій команді. Я багато тренувалася, почала працювати з новим тренером, і це дозволило значно покращити результати. Це моє перше серйозне досягнення, – поділилася Ірина.
ВІД БАТЬКІВ УСПАДКУВАЛИ ВМІННЯ ДОБРЕ СТРІЛЯТИ
Зібрати всю родину Тарасюків в одному місці – непросте завдання. Старші діти більшу частину часу тренуються у своїх командах, а також навчаються у вищих навчальних закладах, молодша Вікторія – школярка, а наймолодший член родини Максим – відвідує дитячий садок.

Родина Тарасюків
– Ми дуже щасливі, коли з’являється нагода побути разом. Нещодавно ми зустрілися в Буковелі на чемпіонаті України з Танею, Тарасом та батьками. Після цього кілька днів провели в рідних Копичинцях, – розповідає Ірина.
Спортсмени зізнаються, що підтримка рідних для них надзвичайно важлива.
– Я дуже люблю наші зустрічі. Ми обговорюємо спорт, нашу майбутню кар’єру, результати за сезон, аналізуємо виконану роботу та те, що можна виправити. Я дуже ціную те, що мої батьки мене розуміють, підтримують, дають поради. Загалом, це дуже зручно, коли тато є твоїм особистим тренером, – каже Таня.
Наприкінці нашої розмови запитую Тарасюків, у чому ж секрет їхнього успіху.
– Я впевнена, що нам від батьків передалася хороша влучність при стрільбі, і, думаю, це одна з причин наших досягнень, – каже Тетяна.
– Я теж вважаю, що генетика має важливе значення, адже біатлон – це не лише про м’язи, потрібно діяти логічно, бути психологічно стійким. Тому найбільша боротьба під час гонки – це боротьба з власним розумом, коли ти цілишся і хочеш швидко натиснути на спусковий гачок. Натомість слід почекати і відчути момент, коли можна зробити постріл, щоб влучити. Це не всім під силу. Батьки нас цього навчили, і завдяки їм нам вдається демонструвати хороші результати у стрільбі. А ще, думаю, нам дуже допомагає величезна взаємна підтримка, – додає Ірина.
Спілкуючись із Тарасюками, починаєш розуміти, що їхня справжня суперсила – у їхній родині. Це і гени, і виховання, і віра одне в одного. Щиро бажаємо їм багато нових перемог та звершень.
Фото з родинного архіву Тарасюків та Rock race
Біатлон Світова першість Спорт Тернопільщина Родина Чемпіонат
